Собор Олександра Невського (Пружани)
Собор Олекса́ндра Невського (біл. Сабор Аляксандра Неўскага) — чинний собор у місті Пружани Берестейської і Кобринської єпархії, освячений на честь Олександра Невського. Освячення відбулося 22 жовтня 1866 року.
| Собор Олександра Невського | |
|---|---|
![]() Собор Олександра Невського в Пружанах | |
| 52°33′ пн. ш. 24°27′ сх. д. | |
| Тип споруди | собор |
| Розташування |
|
| Архітектор | Q84760226? |
| Початок будівництва | 1865 |
| Кінець будівництва | 1866 |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | архітектура неокласицизму |
| Належність | Православ'я |
| Єпархія | Берестейська і Кобринська єпархія |
| Стан | Державний список історико-культурних цінностей Республіки Білорусь |
| Адреса | Берестейська область, м. Пружани |
| Епонім | Олександр Невський |
![]() Собор Олександра Невського (Пружани) (Білорусь) | |
![]() | |
| | |
У соборі знаходиться ікона «Богородиці, що плаче», що вважається чудодійною.
Історія будівництва
У зв'язку з подіями повстання 1863 року на Пружанщині царизм приділяв велику увагу в подальшій русифікації краю православній церкві. На її підтримку спрямовувалось 10 % коштів від усього конфіскованого майна керівників повстання. У всіх губернських та повітових містечках були створені комітети з будівництва православних церков. В Пружанах такий комітет організовано в 1865 році на чолі з керівником міста та повіту Елісом.
Вирішено було будувати церкву Олександра Невського на знак подяки російському імператору Олександру II за скасування кріпацтва та панщини.
22 жовтня (за старим стилем 9 жовтня) 1866 року єпископ берестейський Ігнатій (Железовський) освятив собор.[1]
Настоятелі
- Андрій Червяковський
- Микола Жукович
- Флавіян (Дмитриюк)
- Микола Воскресенський
- Володимир Пілінкевич
- Йосиф Морозов
- Антоній Билявиць
- Йосиф Балюк (до 2007 року)
- Михайло Носка (з 2007 року)
Фотогалерея
Церква під час Першої світової війни
Вигляд церкви з висоти
Вигляд з боку вівтарної частини
Фасад
Пам'ятна таблиця перед входом
Література
- Архітэктурныя помнікі Пружаншчыны // Памяць: Гіст.-дакум. хроніка Пружан. р-на / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал. І. П. Шамякін (гал. рэд.) і інш.; Маст. А. М. Хількевіч. — Мн.: БелЭн, 1992. ISBN 5-85700-094-7. — С. 36—37.
- Наталля Пракаповіч. Летапіс духоўнасці: праваслаўная архітэктура Пружаншчыны // Рэха Берасцейшчыны. — кастрычнік 2010. — № 1 (4). — С. 4—5.
- Свод памятников истории и культуры Белоруссии. Брестская область // / Редкол.: С. В. Марцелев (гл. ред.) и др. — Мн.: БелСЭ, 1990. — 424 с. — ISBN 5-85700-017-3
- Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 13: Праміле — Рэлаксін / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 2001. — 576 с.: іл. ISBN 985-11-0216-4 (т. 13), ISBN 985-11-0035-8.. — С. 50.


