Соловйов Сергій Олегович
Соловйо́в Сергі́й Оле́гович — солдат Збройних сил України. Основне місце дислокації військової частини — Житомирська область, 95-а аеромобільна бригада.
| Соловйов Сергій Олегович | ||
|---|---|---|
.png.webp){kind=small} Солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
1988 Троща Чуднівського району | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |
 Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Десантні війська | |
| Формування |
 | |
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg.png.webp){kind=small}
З життєпису
13 травня українська військова колона, де був і бронетранспортер Соловйова, що супроводжував на передову снаряди до мінометів, потрапила у ворожу засідку, один із БТРів підбитий бандугрупуванням. Під шквальним вогнем бійці не мали змоги полишити палаючу бойову машину самостійно. Соловйов спрямував свй БТР на підбитий, зіштовхнув його з обстрілюваного моста в кювет. По тому зупинив свій БТР паралельно із палаючим, сім десантників змогли пересісти до його бронетранспортера. Десантники зайняли кругову оборону, та у відносній безпеці чекали підкріплення.
3 червня бойова машина Соловйова була підбита під Слов'янськом, він зазнав численних осколкових поранень. Переніс кілька операцій у Харкові, проходив курс реабілітаційного лікування в Ірпінському шпиталі. У липні 2014 року відновлював здоров'я вдома.
15 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Не відмовляється вирушити знову на передову, відкидає можливість надання йому матеріальної допомоги, пропонуючи скерувати її побратиму Юрію Весельському.