Солодовник Олег Петрович

Олег Петрович Солодовник (нар. 11 грудня 1966, Дніпропетровськ, УРСР) — радянський, російський та український футзаліст, нападник, по завершенні кар'єри — футзальний тренер.

Олег Солодовник
Особисті дані
Повне ім'я Олег Петрович Солодовник
Народження 11 грудня 1966(1966-12-11) (55 років)
  Дніпропетровськ, УРСР
Громадянство  СРСР→ Росія→ Україна
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1978—?
1980—1983		 ДЮСШ-12 (Дніпропетровськ)
Дніпро-75 (Дніпропетровськ)
Професіональні клуби (футзал)
РокиКлубІгри (голи)
1989—1991
1992—1994
1994
1994
1994—1996
1997—1999
1999—2000		 «Механізатор»
«Діна»
«Челябінець»
«Піттсбург Стінгерс»
«Механізатор-Металіст»
«Інтеркас»
«Шахтар»		10 (1)
66 (19)
9 (1)
28 (15)
62 (?)
66 (?)
35 (?)
Національна збірна
РокиЗбірнаІгри (голи)
1991
1992
1992
1995—1996		 СРСР
СНД
Росія
Україна		 4 (0)
6 (2)
6 (1)
Тренерська діяльність**
СезониКомандаМісце
2000—2010
2010—2012
2012—2014
2014—2015
2017—2020
2020—		 «Шахтар»
«Іберія Стар»
«Єнакієвець»
«Мунайши»
«Актобе»
«Байтерек»

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра

Солодовник розпочав займатися футболом 1978 року в дніпропетровській ДЮСШ-12. Перший тренер - Геннадій Григорович Шур. В період 1980-1983 рр. займався у футбольній школі «Дніпро-75»[1], звідки його відрахував тренер Герман Кудзієв як неперспективного гравця.

1989 року він був запрошений до складу місцевого футзального «Механізатора». У його складі Олег виграв єдиний кубок СРСР з міні-футболу, а також взяв участь в чемпіонаті СРСР з футзалу. Непогано проявивши себе, отримав запрошення в московську «Діну».

У складі «Діни» Солодовник провів три сезони, за які тричі виграв чемпіонат країни і двічі ставав володарем кубка. Покинувши московський клуб, Олег трохи пограв в челябінському «Феніксі», після чого на третину року виїхав до США, де виступав за клуб CISL «Піттсбург Стінгерс». Після виступів у США Солодовник повернувся в Україну. Там він грав за «Механізатор-Металіст», «Інтеркас» та «Шахтар».

Кар'єра в збірній

Олег Солодовник взяв участь в практично усіх матчах збірних СРСР та СНД з футзалу. А в складі збірної Росії взяв участь у чемпіонаті світу 1992 року. На цьому турнірі росіяни посіли 3 місце в групі C, де поступилися збірним Іспанії та США, але випередили збірну Китаю. Пізніше Олег дебютував і за збірну України. У футболці української збірної виступав на дебютному для неї чемпіонату світу 1996 року в Іспанії, де вона посіла 5 місце.

Кар'єра тренера

2001 року Солодовник очолив донецький «Шахтар»[2], в якому трохи раніше завершив кар'єру гравця. Він пробув біля керма команди понад вісім років, за які п'ять разів виграв український чемпіонат, тричі брав кубок і суперкубок, в результаті чого став одним з найтитулованіших тренерів України. Але на початку 2010 року керівництво донецького клубу відправило його у відставку. Деякий час по тому він очолив грузинський клуб «Іберія Стар».

Провівши в Грузії півтора року, Солодовник покинув її і до 2014 року тренував «Єнакієвець»[3]. Після розформування клубу через військову агресію Росії на Сході України, очолив казахський Мунайши (Жанаозен)[4][5]. Проте незабаром у клуба розпочалися фінансові проблеми. Через рік на базі футбольного клубу «Актобе» була створена футзальна команда і на запрошення президента ФК «Актобе», Олег Петрович був призначений головним тренерів футзальної команди «Актобе». У перший рік роботи (2016/17), став бронзовим призером чемпіонату Казахстану, другий сезон став для Олега Петровича більш ніж успішним — вихід у фінальну стадію чемпіонату Казахстану (2017/18) і завоювання вже срібних медалей, які дали «Актобе» право грати в елітному раунді кубка УЄФА. 8 червня 2020 року термін дії контракту Солодовника з «Актобе» завершився і він залишив команду[6].

9 вересня 2020 року очолив казахський «Байтерек»[7].

Досягнення

Як гравця
  • Кубок СРСР
    • Володар (1): 1991
  • Чемпіонат СНД
    • Чемпіон (1): 1992
  • Чемпіонат Росії
    • Чемпіон (2): 1992/93, 1993/94
  • Кубок Росії
    • Володар (2): 1992, 1993
  • Кубок Вищої ліги
    • Володар (1): 1993

Як тренера
  • Чемпіонат Грузії
    • Чемпіон (1): 2011
  • Чемпіонат Казахстану
    • Срібний призер (1): 2017/18
    • Бронзовий призер (1): 2016/17

Відзнаки

Примітки
  1. Сборная СНГ - финалист ІІ чемпионата мира по мини-футболу // Футбол Review». — 1992. — Вип. 1 (1). — С. 20. (рос.)
  2. "Бунт на корабле" - UA-Футбол (рос.)
  3. Футзал. Экстра-лига. Ураган - Енакиевец 3:2. Победитель регулярного чемпионата без медалей - UA-Футбол (рос.)
  4. Солодовник, Якунин, Скорый и Сагайдаченко – в ОзенМунайГазе - UA-Футбол (рос.)
  5. Олег Солодовник: Чемпионат Казахстана – новый вызов для меня - UA-Футбол (рос.)
  6. Футзальный "Актобе" объявил об уходе главного тренера
  7. Украинский тренер вновь возглавил казахстанский клуб

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.