Список авіаносців

У списку авіаносців перелічені всі авіаносці, що нині стоять на озброєнні, знаходяться в резерві, будуються або знаходяться на ремонті. Це стосується лише стану самого корабля, наявність авіаційного крила до уваги не взято. В складі деяких флотів діють великі універсальні десантні кораблі та вертольотоносці, основна задача яких полягає у висадці та прикритті морського десанту, здійсненні протичовнової оборони, але не в базуванні авіаційного крила та відповідних операцій, ці кораблі навіть можуть і не мати обладнання, необхідного для базування літаків. Багато авіаносців також виконували різні операції, в тому числі, як вертольотоносці.

   Країни-оператори авіаносців

   Колишні оператори авіаносців

Список країн за кількістю авіаносців

Країна	Флот	На службі	В резерві	Будується	Переобладнується
США	ВМС США	10[1]	1[2]	3[3]	0
Італія	ВМС Італії	2[4]	0	0	0
Індія	ВМС Індії	1[5]	1	2[6]	1[6]
Велика Британія	Королівський ВМФ Великої Британії	0[7]	0	2[8]	0
Бразилія	ВМС Бразилії	1[9]	0	0	0
Китай	ВМС Народно-Визвольної армії Китаю	1[10]	0	2[11][12]	0
Франція	ВМС Франції	1[13]	0	0	0
Росія	ВМФ РФ	1[14]	0	0	0
Іспанія	ВМС Іспанії	1[15]	0	0	0
Таїланд	ВМС Таїланду	1[16]	0	0	0

Авіаносці на службі

Країна	Ім'я (Бортовий номер)	Довжина	Водотоннажність	Клас	Тип	Став на службу
Бразилія	NAe São Paulo (A12)	265 м	32 800 т	Clemenceau	парова турбіна	15 листопада 2000
Китай	Liaoning (16)	304 м	67 500 т	Адмірал Кузнецов	Важкий, парова турбіна СУ	23 вересня 2012[10]
Франція	Charles de Gaulle (R91)	262 м	42 000 т	-	атомний	18 травня 2001
Індія	INS Vikramaditya	227 м	28 700 т	Адмірал Горшков	Важкий, паротурбінна та дизель-генераторна СУ	14 липня 2014
Італія	Conte di Cavour (550)	244 м	27 100 т	-	Легкий, з газотурбінною СУ	27 березня 2008
Італія	Giuseppe Garibaldi (551)	180 м	13 850 т	-	Легкий, з газотурбінною СУ	30 вересня 1985
Росія	Адмірал Кузнецов (063)	306 м	55 000 т	Адмірал Кузнецов	Важкий авіанесучий крейсер, котлотурбінна СУ	21 січня 1991
Іспанія	Príncipe de Asturias (R-11)[17]	196 м	16 700 т	-	Легкий, газотурбінна СУ	30 травня 1988
Таїланд	Chakri Naruebet (CVH-911)	183 м	11 400 т	-	Легкий, газотурбінна та дизельна СУ	10 серпня 1997
США	Nimitz (CVN-68)	333 м	100 000 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	3 травня 1975
США	Dwight D. Eisenhower (CVN-69)	333 м	101 600 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	18 жовтня 1977
США	Carl Vinson (CVN-70)	333 м	101 300 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	13 березня 1982
США	Theodore Roosevelt (CVN-71)	333 м	104 600 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	25 жовтня 1986
США	Abraham Lincoln (CVN-72)	333 м	100 000 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	11 листопада 1989
США	George Washington (CVN-73)	333 м	104 200 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	4 липня 1992
США	John C. Stennis (CVN-74)	333 м	103 300 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	9 грудня 1995
США	USS Harry S. Truman (CVN-75)	333 м	103 900 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	25 липня 1998
США	Ronald Reagan (CVN-76)	333 м	101 400 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	12 липня 2003
США	George H.W. Bush (CVN-77)	333 м	102 000 т	Німіц	Важкий, атомна СУ	10 січня 2009

В резерві

Країна	Ім'я (бортовий номер)	Довжина	Водотоннажність	Клас	Тип	Став на службу	Списаний	В резерві до
США	Enterprise (CVN-65)	342 м	94 700 т		Важкий, атомна СУ	25 листопада 1961	2 грудня 2012	2017
США	USS Kitty Hawk (CV-63)	325.8 м	81 985 т	Кітті Хок	парова турбіна	21 квітня 1961	31 січня 2009	2017
Індія	Віраат	227 м	28 700 т	Centaur	Легкий, з парокотельною та турбозубчатою СУ	20 травня 1987	06 травня 2017	2021

Авіаносці, що будуються або переобладнуються

Країна	Ім'я (бортовий номер)	Довжина	Водотоннажність	Клас	Тип	Став на службу	Статус
Китай	Проект 001A (досі не присвоєний — CV-17)		70,000 mt[12]	Тип 001А (Кузнецов)	традиційна[18]	2020 (очікується)[18]	на заводських та ходових випробуваннях[19]
Китай	(CV-18)		85,000 mt	Type 002	традиційна	2024 (очікується)	Будується[12]
Індія	INS Vikrant[6]	262 м	40 000 т	Majestic	Легкий	2020 (очікується)[20]	На переобладнанні
Індія	INS Vishal[6]	262 м	65 000 м	Vikrant	Газотурбінна СУ	2020 (очікується)[20]	будується
Велика Британія	HMS Queen Elizabeth (R08)[8]	284 м	65 600 т	Queen Elizabeth	газотурбінна СУ	2020 (очікується)	Морські випробування з 2017, прийняття на озброєння 2020
Велика Британія	HMS Prince of Wales (R09)[8]	284 м	65 600 т	Queen Elizabeth	газотурбінна СУ	2021 (очікується)	Морські випробування з 2019, прийняття на озброєння 2021
США	USS Gerald R. Ford (CVN-78)[3]	333 м	100 000 т	Ford	Атомна СУ, надважкий	2020 (очікується)	Морські випробування з 2017
США	USS John F. Kennedy (CVN-79)[21]	333 м	100 000 т	Ford	Атомна СУ, надважкий	2020 (expected)	Будується
США	Enterprise [3]	333 м	100 000 т	Ford	Атомна СУ, надважкий	2025 (очікується)	Будується

Див. також

• Авіаносець
• Список авіаносців США
• Вертольотоносець

Примітки

1. IISS 2010, p. 33
2. IISS 2010, p. 35
3. O'Rourke, Ronald (10 червня 2010). Navy Ford (CVN-78) class aircraft carrier (pdf). Congressional Research Service. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 8 вересня 2010.
4. IISS 2010, p. 142
5. IISS 2010, p. 361
6. IISS 2010, p. 374
7. IISS 2010, p. 169
8. IISS 2010, p. 206
9. IISS 2010, p. 70
10. Ольга Танасійчук (25 вересня 2012). Міноборони Китаю підтвердило прийняття на озброєння першого авіаносця. УкрІнформ. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 25 вересня 2012.
11. China begins to build its own aircraft carrier. washingtontimes.com. Процитовано 22 листопада 2016.
12. Jeff M. Smith (7 лютого 2017). China's Aircraft Carriers: Full Steam Ahead?. The Diplomat.
13. IISS 2010, p. 130
14. IISS 2010, p. 225
15. IISS 2010, p. 162
16. IISS 2010, p. 430
17. планується до списання в 2013 році.
18. 俄刊：中国欲在2020年拥有四艘航母 用电磁弹射 «Russia Journal: China To have four aircraft in 2020 with an electromagnetic catapult», Sina. Retrieved 12 December 2014.
19. У КИТАЇ СТАРТУВАЛИ ВИПРОБУВАННЯ ПЕРШОГО АВІАНОСЦЯ ВЛАСНОГО ВИРОБНИЦТВА, СТВОРЕНОГО ЗА ЗРАЗКОМ КОЛИШНЬОГО УКРАЇНСЬКОГО «ВАРЯГА». Оборонно-промисловий кур'єр. 14 травня 2018.
20. Pandit, Rajat (16 липня 2012). India's aircraft carrier ambitions take a dive. Times News Network. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 25 серпня 2012.
21. Navy names next aircraft carrier USS John F. Kennedy. United States Department of Defense. 29 травня 2011. Архів оригіналу за 24 липня 2013. Процитовано 29 травня 2011.

Література

• International Institute for Strategic Studies; Hackett, James (ed.) (3 лютого 2010). The Military Balance 2010. Лондон: Routledge. ISBN 1-85743-557-5.