Список київських губернаторів

У список включені[1]:

• губернатори і генерал-губернатори з 1700 по 1795 (посадова особа у цей період могла називатися або губернатором, або генерал-губернатором, інколи це були дві різни особи (наприклад Матюшкин і Шереметєв), які правили одночасно[2]);
• Київські намісники з 1781 по 1796 (цю посаду займала одна особа — П. Рум'янцев);
• Київські військові губернатори з 1796 по 1832;
• Київські військові, Подільські і Волинські генерал-губернатори з 1832 по 1865;
• Київські, Подільські і Волинські генерал-губернатори з 1865 по 1914;

Київські цивільні губернатори з 1797 (або 1796) по 1864, і київські губернатори з 1864 по 1917 винесені у окремий список, позаяк вони правили одночасно і паралельно з військовими губернаторами (з 1865 — генерал-губернаторами), з розподілом повноважень між ними.

Окрім Київської губернії, губернатори також управляли містом Києвом (до кінця XVIII сторіччя без Подолу, що знаходився у підпорядкуванні війта, згідно з магдебурзьким правом, пізніше деякі повноваження мав міський голова).

Київські губернатори (1700—1795), генерал-губернатори, військові губернатори

Прізвище	Зображення	Назва посади	Чин	Час правл.	Коментар
Ю. А. Фамендін		н/д	генерал-майор	1700—1704
А. А. Гулиць		н/д	генерал-майор	1704—1707	Фактично руководил лише київським гарнизоном.
Д. М. Голіцин		н/д	—	1707—1719
П. О. Голіцин		н/д	—	18 квітня 1719—1722
І. Ю. Трубецькой		н/д	генерал-аншеф	1723—1729
Шток		губернатор	генерал-майор	1729—1730
М. А. Матюшкін		генерал-губернатор	генерал-аншеф	14 вересня 1730—1731
В. П. Шереметєв		губернатор	генерал-лейтенант	1731—1737
С. І. Сукін		н/д	генерал-майор	1737—1740
Й. Б. фон Вейсбах		генерал-губернатор	генерал-аншеф	19 листопада 1731—1735
О. І. Рум'янцев		управляющий губернськими справами	генерал-аншеф	21 грудня 1737—1738	В 1736—1740 роках — головний начальник Малоросії[3].
М. І. Леонтьев		генерал-губернатор	генерал-лейтенант	7 березня 1738—1752	Протягом сімох місяців у 1741 році був Президентом Малоросійського правління, після чого знову обійняв посаду генерал-губернатора[4].
І. І. Неплюєв		губернатор	контр-адмірал	1 серпня 1740 — жовтень 1741
І. Костюрін		керуючий справами в Київській губернській канцелярії	обер-комендант фортеці	29 вересня 1752—1758
В. Лопухін та Чичерін		н/д	обер-комендант	26 січня 1758—1760	У Рибакова подані одним пунктом, без пояснень[4].
І. Ф. Глєбов		н/д	генерал-аншеф	21 вересня 1760—1766	У Київ прибув лише в березні 1762 року[4].
Ф. М. Воєйков		генерал-губернатор	генерал-аншеф	29 червня 1766—27 листопада 1775
П. О. Рум'янцев		генерал-губернатор; Київський намісник	генерал-фельдмаршал	1775—1796
М. Н. Кречетников		Київський та Малоросійський генерал-губернатор	генерал-аншеф	1790—1792	Тимчасово, на час хвороби П. Румянцем[5].
О. А. Ігельстром		Київський, Чернігівський і Новгород-Сіверський генерал-губернатор	генерал від інфантерії	1793	Тимчасово, на час хвороби П. Рум'янцева[5].
С. Є. Ширков		губернатор	генерал-поручик	1792—1795	Ділив повноваження з намісником (П. Рум'янцевим).
І. П. Салтиков		військовий губернатор	фельдмаршал	18 листопада 1796 — листопад 1797
А. Г. Розенберг		військовий губернатор	генерал-лейтенант	29 листопада 1797 — 13 березня 1798
І. В. Гудович		військовий губернатор	генерал-аншеф	березень — квітень 1798	Дорогою до Петербурга одержав наказ про призначення до Києва, але приїхавши до Петербурга — вже до Кам'янець-Подільського[5].
О. А. Беклешов		Київський та Малоросійський генерал-губернатор	генерал от інфантерії	13 червня 1798 — серпень 1798
П. М. Дашков		військовий губернатор	генерал	31 серпня — жовтень 1798
О. А. Беклешов		військовий губернатор	генерал от інфантерії	24 жовтня 1798 — 7 липня 1799
С. А. Беклешов		військовий губернатор	генерал-лейтенант	1799
Я. І. Повало-Швейковський		військовий губернатор	генерал-лейтенант	квітень-жовтень 1800
А. С. Фенш		військовий губернатор	генерал від інфантерії	жовтень 1800—1803
О. П. Тормасов		військовий губернатор	генерал від кавалерії	1803—1806
М. І. Кутузов		військовий губернатор	генерал від інфантерії	30 вересня 1806 — березень 1808	Формально до 1810 року[6].
М. А. Милорадович		військовий губернатор	генерал	1810—1812	Після Милорадовича протягом 15 років військові губернатори до Києва не призначалися, містом і губернією управляли цивільні губернатори[6].
П. Ф. Желтухин		військовий губернатор	генерал-лейтенант	1827—1829
Б. Я. Княжнин		військовий губернатор	генерал-лейтенант	25 жовтня 1829 — 22 січня 1832
В. В. Левашов		Київський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-лейтенант	22 січня 1832 — 9 червня 1835
О. Д. Гур'єв		Київський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-лейтенант	9 червня 1835 — 15 листопада 1837
Д. Г. Бібіков		Київський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-лейтенант	1837 — 30 серпня 1852
І. І. Васильчиков		Київський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	30 серпня 1852 — 12 листопада 1862
М. М. Анненков		Київський військовий губернатор, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	6 грудня 1862 — січень 1865
О. П. Безак		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	19 січня 1865 — 30 грудня 1868
М. Ф. Козлянінов		тимчасовий заступник генерал-губернатора	генерал-лейтенант	січень — лютий 1869
О. М. Дондуков-Корсаков		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	6 січня 1869 — 16 квітня 1878
М. І. Чертков		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	16 квітня 1878 — 13 січня 1881
О. Р. Дрентельн		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	13 січня 1881 — 15 липня 1888
О. П. Ігнатьєв		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-лейтенант	13 серпня 1889 — 7 грудня 1897	Обійняв посаду 5 жовтня 1889 року[7].
М. І. Драгомиров		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	1 січня 1898 — 10 вересня 1903
М. В. Клейгельс		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	24 грудня 1903 — 19 жовтня 1905
В. О. Сухомлинов		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	20 жовтня 1905 — 2 грудня 1908
Ф. Ф. Трепов		Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор	генерал-ад'ютант	18 грудня 1908 — 30 вересня 1914

Київські цивільні губернатори, київські губернатори (1864—1917)

Прізвище	Зображення	Назва посади	Чин	Час правл.	Коментар
В. І. Красно-Мілашевич		цивільний губернатор	дійсний статський радник	1797—1800
О. Г. Теплов		цивільний губернатор	таємний радник	1800
М. С. Короб'їн		цивільний губернатор	дійсний статський радник	1800—1802
П. П. Панкратьев		цивільний губернатор	дійсний статський радник	1802—1810
Д. С. Ланськой		цивільний губернатор	дійсний статський радник	17 травня 1810—1812
О. Л. де Санті		цивільний губернатор	статський радник	1812—1814
П. С. Черепанов		цивільний губернатор	статський радник	1814—1817
Ф. В. Назімов		цивільний губернатор	дійсний статський радник	1817—1820
І. Я. Бухарін		цивільний губернатор	дійсний статський радник	1820—1822
І. Г. Ковальов		цивільний губернатор	дійсний статський радник	1822—1828
В. С. Катеринич		цивільний губернатор	дійсний статський радник	25 лютого 1828 — 2 травня 1832
Д. М. Обрєсков		цивільний губернатор	дійсний статський радник	2 травня 1832 — 4 червня 1832
Г. С. Лашкарьов		цивільний губернатор	дійсний статський радник	9 липня 1832 — 5 жовтня 1833
О. О. Корнілов		цивільний губернатор	дійсний статський радник	10 січня 1834 — 12 квітня 1835
Ф. Л. Переверзєв		цивільний губернатор	дійсний статський радник	1 грудня 1835 — 12 квітня 1839
І. І. Фундуклей		цивільний губернатор	статський радник	12 квітня 1839 — 11 квітня 1852
О. Д. Крівцов		цивільний губернатор	генерал-майор	21 квітня 1852 — 9 березня 1855	Тимчасовий заступник[8].
П. І. Гессе		цивільний губернатор	генерал-лейтенант	11 березня 1855 — 4 січня 1864
М. Г. Казнаков		губернатор	генерал-лейтенант	1864—1867
М. П. Ейлер		губернатор	генерал-лейтенант	1867—1868
М. К. Катаказі		губернатор	дійсний статський радник	19 січня 1868 — 5 березня 1871
М. П. Гессе		губернатор	дійсний статський радник	4 березня 1871 — 18 листопада 1881
С. М. Гудим-Левкович		губернатор	дійсний статський радник	18 листопада 1881 р.— 22 травня 1885 р.	Обійняв посаду 17 лютого 1882 року[9].
Л. П. Томара		губернатор	таємний радник	ЗО травня 1885 — 5 квітня 1898
Ф. Ф. Трепов		губернатор	генерал-ад'ютант	17 квітня 1898 — 10 квітня 1903
П. С. Савич		губернатор	генерал-майор	11 травня 1903 — 8 жовтня 1905
О. О. Ватаці		губернатор	генерал-майор	8 жовтня 1905 — 2 листопада 1905
П. С. Савич		губернатор	генерал-майор	2 листопада 1905 — травень 1906
О. П. Веретєнніков		губернатор	генерал-майор	15 серпня 1906 — 8 грудня 1906	Обійняв посаду 12 вересня 1906 року[9].
П. Г. Курлов		губернатор	генерал-лейтенант	18 грудня 1906 — 13 лютого 1907	Тимчасовий губернатор[9].
П. М. Ігнатьєв		губернатор	статський радник	лютий 1907 — 13 квітня 1909	Обійняв посаду 3 березня 1907 року[9].
М. М. Чихачьов		губернатор	адмірал	квітень — травень 1909	Тимчасовий управляючий губернією[9].
О. Ф. Гирс		губернатор	статський радник	18 травня 1909 — 12 листопада 1912	Обійняв посаду 4 червня 1909 року[9].
М. І. Суковкін		губернатор	шталмейстер	17 грудня 1912 — листопад 1915	Обійняв посаду 31 грудня 1912 року[10].
О. М. Ігнатьєв		губернатор	дійсний статський радник	листопад 1912 — березень 1917

Примітки

1. Рибаков, 1997, с. 209—210.
2. Рибаков, 1997, с. 207.
3. Рибаков, 1997, с. 216.
4. Рибаков, 1997, с. 217.
5. Рибаков, 1997, с. 219.
6. Рибаков, 1997, с. 220.
7. Рибаков, 1997, с. 223.
8. Рибаков, 1997, с. 225.
9. Рибаков, 1997, с. 226.
10. Рибаков, 1997, с. 227.

Джерела

• Рибаков, М. О. До історії однієї з імперських структур в Україні : (губернаторська влада в Києві 1700-1917 рр.) // Невідомі та маловідомі сторінки історії Киева. — К. : «Кий», 1997. — С. 206—227. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3.