Список літературних творів Тараса Шевченка

Літературна спадщина Тараса Григоровича Шевченка — це друковані та рукописні тексти його творів.

Шевченко Тарас Григорович Автопортрет 1840—1841 рр.

Шевченко написав 237 віршів та поем, із них 235 українською та 2 російською мовами.[1] Багато віршів Шевченка мають декілька варіантів. Зокрема відомі три редакції поеми «Відьма» (первісний варіант назви — «Осика», 1847), дві редакції поеми «Москалева криниця», дві редакції вірша «Лічу в неволі дні і ночі» тощо.

Проза Шевченка налічує 11 творів: 9 повістей, написаних російською мовою між 1852 та 1857 роками, уривок віршованої трагедії «Никита Гайдай» (1841) російською мовою та драма «Назар Стодоля» (1843), яка збереглася в частковому українському перекладі (усі діалоги перекладено українською мовою, а всі описи дій залишилися російською). За свідченнями П. Куліша, прикінцева частина Назара Стодолі перекладена українською самим Шевченком, решта — невідомим перекладачем.

Поезії

Cписок поетичних творів

№	Назва	Рік написання	жанр	Першодрук	Примітки
1	Причинна	1837	балада
2	Думка. Тече вода в синє море…	1838	думка
3	Думка. Вітре буйний, вітре буйний!	1838	думка
4	Думка. Тяжко-важко в світі жити…	1838	думка
5	Думка. Нащо мені чорні брови…	1838	думка	1840	«Кобзар»
6	Тарасова ніч	1838	поема	1840	«Кобзар»
7	На вічну пам'ять Котляревському	1838	вірш
8	Катерина	1838	поема	1840	«Кобзар»
9	Перебендя	1838	вірш	1840	«Кобзар»
10	Тополя	1838	балада	1840	«Кобзар»
11	До Основ'яненка	1838	вірш	1840	«Кобзар»
12	Іван Підкова	1838	поема	1840	«Кобзар»
13	Думи мої…	1840	вірш	1840
14	Н. Маркевичу	1840
15	Гайдамаки	1839–1841
16	Вітер з гаєм розмовляє…	1841
17	Мар'яна-черниця	1841
18	Утоплена	1841
19	Слепая	1842	поема		російською мовою
20	Гамалія	1842	поема
21	Тризна	1843	поема		російською мовою
22	Розрита могила	1843
23	Чигрине, Чигрине…	1844
24	Сова	1844	поема
25	Дівичії ночі	1844
26	Сон	1844	поема	1865. Львів
27	У неділю не гуляла…	1844
28	Чого мені тяжко, чого мені нудно…	1844
29	Заворожи мені, волхве…	1844
30	Гоголю	1844
31	Не завидуй багатому	1845
32	Не женися на багатій…
33	Єретик	1845	поема
34	Сліпий		поема
35	Великий льох		містерія
36	Стоїть в селі Суботові…	1845	вірш	1861. Львів, «Dziennik Literacki»	с. Мар'янське
37	Наймичка	1845	поема
38	Кавказ	1845	поема
39	І мертвим, і живим… дружнєє посланіє	1845	послання	1859. Лейпціг. «Новые стихотворения Пушкина и Шевченки»	с. В'юнище
40	Холодний Яр	1845.12.17			с. В'юнище
41	Давидові Псалми	1845.12.19	псалми
42	Маленькій Мар'яні
43	Минають дні, минають ночі…
44	Три літа		вірш
45	Як умру, то поховайте…		заповіт
46	За що ми любимо Богдана?..	1845-1846
47	Лілея	1846	балада
48	Русалка		балада
49	Відьма	1847	поема
50	Згадайте, братія моя…	1847
51	Ой одна я, одна…
52	За байраком байрак…
53	Мені однаково, чи буду…
54	Не кидай матері, казали…
55	Чого ти ходиш на могилу?..
56	Ой три шляхи широкії	1847	вірш	1861 "Основа"	В казематі
57	Н. Костомарову
58	Садок вишневий коло хати…
59	Рано-вранці новобранці…
60	В неволі тяжко, хоча й волі…
61	Косар
62	Чи ми ще зійдемося знову?..
63	Не спалося, а ніч, як море…
64	Княжна		поема
65	N. N. Сонце заходить, гори чорніють…
66	N. N. Мені тринадцятий минало…
67	Не гріє сонце на чужині…
68	Сон (Гори мої високії…)
69	Іржавець
70	N. N. О думи мої! О славо злая!..
71	Полякам
72	Чернець
73	Один у другого питаєм…
74	Самому чудно. А де ж дітись?
75	Ой стрічечка до стрічечки…
76	Хустина		вірш
77	А. О. Козачковському
78	Москалева криниця				1-ша редакція
79	То так і я тепер пишу…
80	А нумо знову віршувать…	1848
81	Варнак		поема
82	Ой гляну я, подивлюся…
83	Та не дай, Господи, нікому…
84	У Бога за дверми лежала сокира…
85	Царі
86	Добро, у кого є господа…
87	Титарівна
88	Ну що б, здавалося, слова…
89	Мов за подушне, оступили…
90	П. С.
91	Г. З.
92	Якби зострілися ми знову…
93	Марина
94	Пророк
95	Сичі
96	Меж скалами, неначе злодій…
97	За сонцем хмаронька пливе…
98	І небо невмите, і заспані хвилі…
99	Думи мої, думи мої…				Мала Книжка
100	І виріс я на чужині…
101	Не для людей, тієї слави…
102	Коло гаю, в чистім полі…
103	Якби мені черевики…
104	І багата я…
105	Полюбилася я…
106	Породила мене мати…
107	Ой я свого чоловіка…
108	Ой виострю товариша…
109	По улиці вітер віє…
110	Ой сяду я під хатою…
111	Закувала зозуленька…
112	Швачка
113	Ой не п'ються пива-меди…
114	На улиці невесело…
115	У тієї Катерини…»
116	Із-за гаю сонце сходить…
117	Ой пішла я у яр за водою…»
118	Не так тії вороги…
119	Ой люлі, люлі, моя дитино…
120	Ой чого ти почорніло…
121	Туман, туман долиною…
122	У неділеньку у святую…
123	У перетику ходила…
124	У неділеньку та ранесенько…
125	Не тополю високую…
126	Утоптала стежечку…
127	І широкую долину…
128	Навгороді коло броду…
129	Якби мені, мамо, намисто…
130	Не хочу я женитися…
131	Чума
132	І знов мені не привезла…
133	В неволі, в самоті немає…
134	Ой умер старий батько…
135	Не вернувся із походу…
136	У Вільні, городі преславнім…
137	Заступила чорна хмара…
138	Не додому вночі йдучи…
139	Неначе степом чумаки…	1849
140	Сотник		поема
141	Як маю я журитися…
142	Нащо мені женитися?..
143	Ой крикнули сірії гуси…
144	Якби тобі довелося…
145	Заросли шляхи тернами…
146	Зацвіла в долині…
147	У нашім раї на землі
148	На Великдень, на соломі…
149	Було, роблю що, чи гуляю…
150	Буває, іноді старий…
151	Хіба самому написать…
152	Дурні та гордії ми люди…
153	І золотої й дорогої…
154	Ми вкупочці колись росли…
155	Готово! Парус розпустили…
156	Ми восени таки похожі…
157	Лічу в неволі дні і ночі…	1850			1-ша редакція
158	Ми заспівали, розійшлись…
159	Не молилася за мене…
160	Петрусь		поема
161	Мені здається, я не знаю…
162	Якби ви знали, паничі…
163	Буває, в неволі іноді згадаю…
164	І станом гнучим і красою…
165	Огні горять, музика грає…
166	Чи то недоля та неволя…
167	На батька бісового я трачу…
168	І досі сниться: під горою…
169	Москалева криниця	1857	поема		2-га редакція
170	Неофіти	1857	поема
171	Юродивий	1857
172	Доля	1858
173	Муза	1858
174	Слава	1858
175	Відьма	1858	поема
176	Лічу в неволі дні і ночі…	1858
177	Сон (На панщині пшеницю жала)	1858
178	Я не нездужаю, нівроку…	1858
179	Подражаніє 11 псалму	1859	подражаніє
180	Марку Вовчку	1859
181	Ісаія. Глава 35 (вірш)	1859	подражаніє	1861 "Основа"
182	N. N. Така, як ти, колись лілея…	1859
183	Невольник	1859	поема
184	Мій Боже милий, знову лихо!..	1859
185	Ой по горі роман цвіте…	1859
186	Ой маю, маю я оченята…	1859
187	Сестрі	1859
188	Колись, дурною головою…	1859
189	Якби-то ти, Богдане п'яний…	1859
190	Во Іудеї во дні они…	1859
191	Марія	1859	поема
192	Подражаніє Едуарду Сові	1859
193	Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19	1859	подражаніє
194	Осія. Глава XIV. Подражаніє	1859	подражаніє
195	Дівча любе, чорнобриве…	1860
196	Ой діброво - темний гаю!..	1860
197	Подражаніє сербському	1860	подражаніє
198	Молитва	1860	молитва
199	Царів, кровавих шинкарів…	1860	молитва
200	Злоначинающих спини…	1860	молитва
201	Колись-то ще, во время оно…	1860
202	Тим неситим очам…	1860	молитва
204	Плач Ярославни	1860
205	В Путивлі-граді вранці-рано…	1860
206	З передсвіта до вечора…	1860
207	Умре муж велій в власяниці…	1860
208	Гімн черничий	1860
209	Над Дніпровою сагою…	1860
210	Росли укупочці, зросли…	1860
211	Світе ясний! Світе тихий!..	1860
212	Ликері	1860
213	Барвінок цвів і зеленів…	1860
214	І Архімед, і Галілей…	1860
215	Л.	1860
216	Не нарікаю я на Бога…	1860
217	Саул	1860
218	Минули літа молодії…	1860
219	Титарівна-Немирівна…	1860
220	Хоча лежачого й не б'ють…	1860
221	І тут, і всюди - скрізь погано…	1860
222	О люди! люди небораки!..	1860
223	Якби з ким сісти хліба з'їсти…	1860
224	І день іде, і ніч іде…	1860
225	Тече вода з-під явора…	1860
226	Якось-то йдучи уночі…	1860
227	Бували войни й військовії свари…	1860
228	Н. Т.	1860
229	Зійшлись, побрались, поєднались…	1860
230	Кума моя і я…	1860
231	Чи не покинуть нам, небого	1861	вірш	1861. «Основа»

Примітки:

1. 1837—1842 — Рання творчість
2. 1843—1847 — Період «Трьох літ»
3. 1847—1856 — Період заслання
4. 1857—1861 — Останні роки життя

Список поетичних творів (алфавітний)[2]

А нумо знову віршувать А ти, задрипанко, шинкарко А ти, пречистая, святая Бандуристе, орле сизий Барвінок цвів і зеленів Буває, в неволі іноді згадаю Буває, іноді старий Бували войни й військовії свари Було, роблю що, чи гуляю Б'ють пороги; місяць сходить Варнак (Тиняючи на чужині) Великомученице кумо ! Великий льох (містерія) Веселе сонечко ховалось Відьма (поема) Вітер з гаєм розмовляє Вітре буйний, вітре буйний В неволі, в самоті немає В неволі тяжко, хоча й волі Во дні фельдфебеля-царя Во Іудеї во дні они В Путивлі граді вранці-рано Гайдамаки (поема) Гамалія Г. З. (Немає гірше, як в неволі) Гімн чернечий (Удар, громе, над тим домом) Гоголю (За думою дума) Гори мої високії ! Готово! Парус розпустили Давидові псалми Давно се діялось колись Давно те діялось Дівча любе, чорнобриве Дівичії ночі (Розплелася густа коса) Добро́, у кого є госпо́да Доля (Ти не лукавила зо мною) До Основ'яненка (Б'ють пороги, місяць сходить) Думка (Вітре буйний, вітре буйний !) Думка (Нащо мені чорні брови) Думка (Тече вода в синє море) Думка (Тяжко, важко в світі жити) Думи мої, думи мої Думи мої, думи мої, ви мої єдині Дурні та гордії ми люди Єретик За байраком байрак Заворожи мене, волхве За думою дума Закувала зозуленька Заповіт (Як умру, то поховайте) Заросли шляхи тернами За сонцем хмаронька пливе Заступила чорна хмара Зацвіла в долині червона калина За що мене, як росла я Згадайте, братія моя… Зійшлись, побрались, поєднались З передсвіта до вечора І Архімед, і Галілей І багата я, і вродлива я І виріс я на чужині Іван Підкова (В. И. Штернбергу) І день іде, і ніч іде І день не день, і йде не йде І досі сниться: під горою Ізза гаю сонце сходить І знов мені не привезла І золотої й дорогої І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм в Украйні і не в Украйні моє дружнє посланіє І небо невмите, і заспані хвилі Іржавець Ісаія. Глава 35 (Радуйся, ниво неполитая) І станом гнучким і красою І тут і всюди — скрізь погано І широкую долину Кавказ Катерина Княжна (поема) А. О. Козачковському (Давно те діялось) Коло гаю, в чистім полі Колись дурною головою Колись то ще, во время оно Косар (Понад полем іде) Н. Костомарову (Веселе сонечко ховалось) Кума моя і я Л. (Поставлю хату і кімнату) Лілея (За що мене, як росла я) Лічу в неволі дні і ночі (1850 р.) Лічу в неволі дні і ночі (Переробка 1858 р.) Ликері (Моя ти любо! Мій ти друже!) Н. Я. Макарову (Барвінок цвів і зеленів) Маленькій Мар'яні (Рости, рости, моя пташко) Марія (Все упованіє моє) Марина (Неначе цвяшок в серце вбитий) Н. Маркевичу (Бандуристе, орле сизий) Марку Вовчку (Недавно я поза Уралом) Мар'яна-Черниця Мені здається, я не знаю Мені однаково, чи буду Мені тринадцятий минало Між скалами, неначе злодій Мій Боже милий, знову лихо! Ми вкупочці колись росли Ми восени таки похожі Ми заспівали, розійшлись Минають дні, минають ночі Минаючи убогі села Минули літа молодії Мов за подушне, оступили Молитва (Царям, всесвітнім шинкарям) Москалева криниця (1847 р.) Москалева криниця (поема) 1857 р. Моя ти любо! Мій ти друже Муза (А ти, пречистая, святая) Н. Т. (Великомученице кумо!) На батька бісового я трачу На Великдень, на соломі На вічну пам'ять Котляревському На незабудь (В. И. Штернбергу) На ниву в жито уночі (Сичі) На панщині пшеницю жала На улиці невесело Навгороді, коло броду Над Дніпровою саго́ю Наїхали старости Наймичка Нащо мені женитися Не вернувся із походу Не гріє сонце на чужині Не для людей, тієї слави Не додому вночі йдучи Не жаль на злого: коло його Не женися на багатій Не завидуй багатому Не кидай матері! — казали Не молилася за мене Не нарікаю я на бога Не спалося, — а ніч, як море Не так тії вороги Не тополю високую Не хочу я женитися Ну що б, здавалося, слова Недавно я поза Уралом Немає гірше як в неволі Неначе праведних дітей Неначе степом чумаки Неначе цвяшок в серце вбитий Неофіти N. N. (Мені тринадцятий минало) N. N. (О думи мої! О славо злая!) N. N. (Сонце заходить, гори чорніють) N. N. (Така, як ти, колись лілея) О думи мої! О славо злая! О люди! люди небораки Огні горять, музика грає Один у дру́гого питаєм Ой виострю товариша Ой гляну я, подивлюся Ой діброво — темний гаю! Ой крикнули сірі гуси Ой люлі, люлі, моя дитино Ой маю, маю я оченята Ой по горі ромен цвіте Ой не п'ється горілочка Ой не п'ються пива́, меди Ой одна я, одна Ой пішла я у яр за водою Ой стрічечка до стрічечки Ой сяду я під хатою Ой три шляхи широкії Ой умер старий батько Ой чого ти почорніло Ой я свого чоловіка Осії. Глава XIV (Подражаніє) П. С. (Не жаль на злого: коло його) Перебендя (Перебендя старий, сліпий) Петрусь (поема) Плач Ярославни По улиці вітер віє Повій, вітре, понад яром Подражаніє Ієзекіїлю. Глава 19 Подражаніє 11 псалму (Мій Боже милий, як то мало) Подражаніє сербському (Наїхали старости) Подражаніє Едуарду Сові (Посажу коло хатини) Полюбилася я, одружилася я Понад полем іде Породила мене мати Посажу коло хатини Поставлю хату і кімнату Причинна (Реве та стогне Дніпр широкий Пророк (Неначе праведних дітей) Рано-вранці новобранці Радуйся, ниво неполитая! Реве та стогне Дніпр широкий Розплелася густа коса Розрита могила (Світе тихий, краю милий) Росли укупочці, зросли Рости, рости, моя пташко Русалка (Породила мене мати) Садок вишневий коло хати Самому чудно. А де ж дітись? Саул (В непробудимому Китаї) Світе тихий, краю милий! Світе ясний! Світе тихий! Сестрі (Минаючи убогі села) Сичі Слава (А ти, задрипанко, шинкарко) Слепая (поэма) Сліпий (Невольник) (поема) Сова (Породила мати сина) Сон (Гори мої високії !) Сон (На панщині пшеницю жала) Сон (У всякого своя доля) (комедія) Сонце заходить, гори чорніють Сотник (У О́главі) Старенька сестро Аполлона (Царі) Стоїть в селі Суботові Та не дай, Господи, нікому Така, як ти, колись лілея Тарасова ніч (На розпутті кобзар сидить) Тече вода в синє море Тече вода спід явора Ти не лукавила зо мною Титарівна (Давно се діялось колись) Тихо поле аж крикнуло То так і я тепер пишу Тополя Тризна Три літа (І день не день, і йде не йде) Туман, туман долиною Тяжко, важко в світі жити У Бога за дверми лежала сокира У Вільні, городі преславнім У всякого своя доля У всякого своє лихо Удар, громе, над тим домом У Києві на Подолі (Чернець) Умре муж велій в власяниці У нашім раї на землі У неділеньку та ранесенько У неділеньку у святую У неділю не гуляла У О́главі У перетику ходила У тієї Катерини Утоплена (балада) Утоптала стежечку Хіба само́му написать Холодний Яр (У всякого своє лихо) Хоча лежачого й не б'ють Хустина (Чи то на те Божа воля) Царі (Старенька сестро Аполлона) Царям, всесвітнім шинкарям Федору Івановичу Черненку (Ой по горі ромен цвіте) Чернець (У Києві на Подолі) Чи ми не зійдемося знову Чи не покинуть нам, небого… Чи то на те Божа воля Чи то недоля та неволя[3] Чигирине, Чигирине Чого мені тяжко, чого мені нудно? Чума (Чума з лопатою ходила) Швачка (Ой не п'ється горілочка) Ще як були ми козаками Юродивий (Во дні фельдфебеля-царя) Я не нездужаю, нівроку Як маю я журитися Як умру, то поховайте Якби ви знали паничі Якби з ким сісти, хліба з'їсти Якби зустрілися ми знову Якби мені, мамо, намисто Якби мені черевики Якби тобі довелося Якби то ти, Богдане п'яний Якось то йдучи у ночі…

Див. також

• Ілюстрування Творів Тараса Григоровича Шевченка

Примітки

1. http://kobzar.ua/page/25 Kobzar.ua: Літературна і наукова спадщина Шевченка (2014 р.)
2. Тарас Шевченко. Кобзар. Повна збірка поезій. Київ. 1939. ст. 839—843.
3. «Чи то недоля та неволя» // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 769-773.

Посилання

• Списки поетичних творів Шевченка // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 916-928.
• Твори літературні й фольклорні, приписувані Шевченку // Шевченківська енциклопедія: — Т. 6: Т—Я : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 51-52.