Старокостянтинівський ґебіт

Старокостянти́нівський ґебі́т, Старокостянти́нівська окру́га (нім. Kreisgebiet Staro Konstantonow) — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Старокостянтинові, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР.

Kreisgebiet Staro Konstantonow Старокостянтинівський ґебіт
Держава	Німецька імперія
Райхскомісаріат	Україна
Генеральна округа	Волинь-Поділля
Уряд
- Ґебітскомісар	штандартенфюрер СА Курт Ролле
Площа
- Повна	2330 [1] км²
Населення (1943)
- Усього	131 796 [1]

Історія

Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні[2] зі Старокостянтинівського, Грицівського, Остропільського і Старосинявського районів тодішньої Кам'янець-Подільської області.

Станом на 1 вересня 1943 Старокостянтинівський ґебіт поділявся на 4 німецькі райони: район Гриців (нім. Rayon Grizew), район Остропіль (нім. Rayon Ostropol), район Старокостянтинів (нім. Rayon Staro Konstantonow) і район Стара Синява (нім. Rayon Stara Sinjawa).[2]

9 березня 1944 року, в ході Проскурівсько-Чернівецької операції, окружний центр зайняли радянські війська.[3]

Примітки

1. Дані про площу і населення гебітів та районів на території сучасної Хмельниччини станом на 1 січня 1943 р.
2. Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874–1945. (нім.)
3. 9 березня — День визволення Старокостянтинова