Стеван Мокраняц
Стеван Мокраняц (серб. Стеван Мокрањац, справжнє прізвище Стоянович, (серб. Стојановіћ) — сербський композитор і хормейстер.
| Стеван Мокраняц | |
|---|---|
| серб. Стеван Мокрањац | |
![]() | |
| Народився |
9 січня 1856[1][2][…] Неготинd, Сербія[3] |
| Помер |
28 вересня 1914[1][2][…] (58 років) Скоп'є, Q28976991?, Королівство Сербія[3] |
| Поховання | Новий цвинтар |
| Країна |
|
| Національність | серби |
| Діяльність | композитор, диригент, музикознавець, музичний етнограф |
| Alma mater | Белградський університет, Лейпцизький університет (1887), Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Римський університет ла Сапієнца |
| Знання мов | сербська[4] |
| Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
| Жанр | релігійна музика |
| IMDb | ID 3705725 |
Біографія
Народився 9 січня 1856 року в Неготині. Вивчав композицію в Лейпцигу у Ядассона і Райнек, а також в Мюнхені у Райнбергера. У 1887—1914 керував хором Белградського співочого товариства, гастролював по багатьом країнам, в тому числі в Росії в 1896 році. З 1889 по 1893 був другою скрипкою Белградського струнного квартету, першого в Сербії. У 1899 став одним із засновників белградською музичної школи, яку і очолював до смерті. Член Сербської академії наук і мистецтв з 1906, голова Товариства сербських музикантів з 1907. Помер в місті Скоп'є 28 вересня 1914 року.
Твори
Головним твором Мокраняца вважаються «Руковети», обробки сербських, хорватських, словенських, чорногорських та македонських пісень — 15 сюїт для хору з солістом без музичного супроводу. Ці роботи по сей день користуються великою популярністю у хорів на всій території колишньої Югославії. Серед робіт Мокраняца також обробки угорських, турецьких та румунських пісень, духовна музика («Сербська літургія»), музика для п'єс, реквієм.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1995.
- Мокраняц Стеван // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
