Степанок Володимир Іванович

Степанок Володимир Іванович;
	Підполковник
Загальна інформація
Народження	27 січня 1968; Майське
Смерть	26 січня 2015 (46 років); Дебальцеве
Поховання	Кропивницький
Alma Mater	Новосибірське вище військове училище
Військова служба
Роки служби	2014-2015
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Збройні сили
Рід військ	Механізовані війська
Формування	57 ОМПБр
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Дебальцеве;
Нагороди та відзнаки

Володи́мир Іва́нович Степано́к (27 січня 1968(19680127) — 26 січня 2015) — підполковник (посмертно) Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

Його батьки були хліборобами. Після закінчення школи, вступив до Новосибірського вищого військово-політичного загальновійськового училища. Служив у Туркестанському військовому окрузі. Після здобуття Україною незалежності — у Феодосії. Навчався у Київському військовому гуманітарному інституті, служив у Кропивницькому. Вийшов у відставку, проживав в Кропивницькому.

В часі війни з 5 серпня 2014-го — заступник командира батальйону, 42-й окремий мотопіхотний батальйон (57-а окрема мотопіхотна бригада).

26 січня 2015-го загинув під час виконання бойового завдання під Дебальцевим — у бойову машину влучив протитанковий реактивний снаряд. Під час вибуху загинув також водій — солдат В'ячеслав Отрішко.

Вдома залишилися дружина Олена Валентинівна та 20-річна донька Юлія. Похований на Алеї Слави Рівнянського кладовища Кропивницького.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно)[1].
Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 26 січня[2][3].

Примітки

Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 26 січня на YouTube

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 26 січня на YouTube