Степанівка (Черкаська область)
Степа́нівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області, підпорядковане Шрамківській сільській громаді. Населення — 988 чоловік (на 2009 рік).
| село Степанівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район/міськрада | Золотоніський район |
| Громада | Шрамківська сільська громада |
| Рада | Шрамківська сільська рада |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Засноване | 1783 |
| Населення | 988 (на 2009 рік) |
| Поштовий індекс | 19813 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°07′21″ пн. ш. 32°14′40″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
108 м[1] |
| Водойми | річка Суха Оржиця, ставок Рокити |
| Відстань до обласного центру |
76,7 км[2] |
| Відстань до районного центру |
26 км |
| Найближча залізнична станція | Мар'янівка |
| Відстань до залізничної станції |
3 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Шрамківка |
| Карта | |
  Степанівка | |
 Степанівка | |
| Мапа | |
| |
Село розташоване на незначному узвишші в північній частині району за 26 км від смт Драбів та за 3 км від залізничної станції Мар'янівка. Межує з півночі із землями села Мар’янівка та зі сходу — села Сербинівка Лубенського району Полтавської області. На в’їзді з боку села Погреби Драбівського району є ставок Рокити. Через село протікає річка Суха Оржиця.
Поблизу Степанівки знайдено кам'яні знаряддя праці та посуд доби бронзи.
Історія
Село виникло в 1783 році. Заселив його Микита Юрійович Трубецький, купивши землі у свого зятя Кохна. Назва села походить від першого його поселенця, козака із Запорозької Січі — Степана.
Селище було приписано до храму святих апостолів Петра і Павла у Мойсівці.[3][4]
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СССР 1923-1933 та 1946-1947 роках.
Під час Радянсько-німецької війни 142 жителі села воювали на фронтах, з них 120 нагороджено бойовими орденами і медалями, а П. П. Гнучий удостоєний звання Героя Радянського Союзу. На честь односельців, що загинули в боях з нацизмом, споруджено обеліск Слави.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 783 чоловіка, на території села містилася центральна садиба колгоспу ім . XXII з'їзду КПРС, за яким було закріплено 2,7 тисяч га земельних угідь, у тому числі 2,5 тисяч га орної землі. Напрям господарства був зерново-буряковий. Допоміжне підприємство — млин. На той час у селі працювали восьмирічна школа, де навчалося 256 учнів, будинок культури на 350 місць, 2 фельдшерсько-акушерські пункти, пологовий будинок, 3 дитячих ясел, 2 бібліотеки з книжковим фондом 13 тисяч примірників, філія зв'язку, ощадна каса, 4 магазини, комбінат побутового обслуговування, стадіон.
Відомі люди
У Степанівці народилися:
- Сергій Пригода — доктор медичних наук, генерал-майор медичної служби, кавалер ордена Леніна;
- Кость Розводовський — кандидат економічних наук;
- Микола Рудик — поет, краєзнавець.
Галерея
%252C_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0.jpg.webp)
Степанівська Церква (ракурс).jpg.webp)
Середня школа, будівля 1904 року
Джерела
Посилання
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.483 (українська). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 632 (українська). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.