Сходненська ГЕС
Сходненська ГЕС — гідроелектростанція в складі каналу імені Москви на північному заході Москви. Одна з електростанцій каналу.
| Сходненська ГЕС | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 55°50′07″ пн. ш. 37°25′50″ сх. д. | ||||
| Країна |
 Росія | |||
| Стан | діюча | |||
| Річка | Канал імені Москви | |||
| Каскад | Канал імені Москви | |||
| Початок будівництва | 1939 | |||
| Основні характеристики | ||||
| Установлена потужність | 30 МВт | |||
| Середнє річне виробництво | 30 млн кВт·год | |||
| Тип ГЕС | дериваційна | |||
| Розрахований напір | 35,5 м | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Тип турбін | радіально-осьові | |||
| Кількість та марка турбін | 2xФ-2500 | |||
| Витрата через турбіни | 110 м³/с | |||
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2хСВ-546/110-32 | |||
| Потужність гідроагрегатів | 2×15 МВт | |||
| Основні споруди | ||||
| Висота греблі | 32 м | |||
| Довжина греблі | 1300 м | |||
| Шлюз | є | |||
| ЛЕП | 110 кВ, 2×25 МВА; 6,6 кВ, 2×2,5 МВА | |||
| Власник | Канал імені Москви] | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Сходненська ГЕС | ||||
| Мапа | ||||
| ||||
 Сходненська ГЕС у Вікісховищі | ||||
ГЕС побудована в 1939 за дериваційною схемою, використовуючи перепад висот між Хімкинським водосховищем і річкою Москвою.
Склад споруд ГЕС:
- земляна гребля Хімкинського гідровузла довжиною 1300 м і максимальною висотою 32 м;
- підвідний дериваційний канал;
- напірний басейн;
- напірний вузол;
- напірні трубопроводи (2 нитки) завдовжки 181 м;
- будівля ГЕС;
- відвідний канал.
Потужність ГЕС — 30 МВт, середньорічне вироблення — 30 млн кВт • год. У будівлі ГЕС встановлено 2 радіально-осьових гідроагрегати потужністю по 15 МВт, що працюють при розрахунковому напорі 35,5 м. Напірні споруди ГЕС утворюють Хімкинське водосховище площею 4 км², повним і корисним об'ємом 2,9 і 0,67 км³.
Через Сходненську ГЕС в річку Москву перекидається близько 80 % обводнювального стоку (ще 20 % — через судноплавні шлюзи). Особливістю ГЕС були дерев'яні напірні трубопроводи великого діаметра (5 м). В 1974 г. У 1974 р. трубопроводи були замінені, але до початку 2000-х рр.. вони знову прийшли в повну непридатність, що створило загрозу їх руйнування і припинення подачі води в річку Москву, що загрожувало серйозно порушити водопостачання міста Москви. У 2005 р. один з двох трубопроводів був замінено на металевий, в 2006 р. було замінено другий.