Сємейкін Борис Євгенович

Борис Євгенович Сємейкін (1900, Харків — 1938) — український радянський астроном з Харківської астрономічної обсерваторії, планетолог. Страчений НКВС за політичним звинуваченням під час Великого терору.

Сємейкін Борис Євгенович
Народився 1900(1900)
Харків
Помер 1938(1938)
Громадянство  СРСР
Галузь астрономія
Alma mater Харківський інститут народної освіти
Науковий керівник Барабашов Микола Павлович
Заклад Харківська астрономічна обсерваторія

Життєпис

Народився 1900 року в Харкові, в родині викладача математики Євгена Івановича Сємейкіна. За кілька років родина переїздить у Суми. Борис навчається в Приватній чоловічій гімназії М. І. Ізмайлова, цікавиться астрономією, листується з революціонером-народником академіком Миколою Морозовим.

1919 вступив до лав Добровольчої армії, за рік опинився в Червоній армії.

Після демобілізації поступив на фізико-математичне відділення Харківського інституту народної освіти (тепер Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна). Вільний час проводить в Харківській астрономічній обсерваторії, де бере участь в астрономічних спостереженнях. 1921 стає дійсним членом відділеня метеорів і атмосферних режимів Російського товариства любителів світознавства. В 1923 проводив спостереження змінних зір. В 1924 директор Харківської астрономічної обсерваторії Микола Євдокимов використав дані спостережень Сємейкіна в своїй статті про Проходження Меркурія по диску Сонця і в доповіді про повне місячне затемнення. В цей час Сємейкін знайомиться з Миколою Барабашовим і стає його першим учнем. У співавторстві вони надрукували понад 20 статей, переважно в німецьких журналах. В 1926 стає членом Французького астрономічного товариства, а також друкує у французькому журналі «L'Astronomie» своє перше наукове повідомлення, присвячене сонячним спалахам, які він спостерігав біля Ялти.

Після закінчення Харківського інституту народної освіти, у грудні 1928 Сємейкін поступає в аспірантуру. Займається фотометрією, робить фотографічні дослідження Сонця, планет, комет, сонячних і місячних затемнень, змінних зір. В 1932 стає науковим співробітником обсерваторії. В 1931—1934 Сємейкін і Барабашов публікують серію з 10 статей в німецькому журналі «Zeitschrift für wissenschaftliche Photographie, Photophysik und Photochemie» за результатами вимірювань сонячних плям. В 1933 Сємейкін стає завідувачем фотометричного відділу Палати мір і ваг. В 1933 Барабашов і Сємейкін починають роботу над спільною монографією під робочою назвою «Фотографічні методи дослідження планет». В «Астрономічному журналі» вийшла серія статей за тематикою монографії, але сама монографія так і не була видана. Сємейкін брав участь в створенні першого в Радянському Союзі спектрогеліографа, який був завершений в 1935, і Сємейкін одразу почав спостереження на ньому. Брав участь в експедиції Харківської обсерваторії в станицю Бєлорєченську на Кавказ для спостереження сонячного затемнення 19 червня 1936 року. В 1937—1938 працював переважно за трьома науковими темами: «Сатурн», «Спостереження флокул» і «Визначення коефіцієнта поглинання в інфрачервоних променях».

У квітні 1938 Сємейкіна заарештовано НКВС за звинуваченням в участі в українській націоналістичній організації, невдовзі засуджено до розстрілу, а 1 червня страчено[1]. Мати Сємейкіна, Віра Олексіївна Крамаренко, в наступні роки намагалась дізнатись про долю сина, навіть відправила лист особисто Сталіну, але безрезультатно. В 1958 діло було переглянуто, і Сємейкіна реабілітовано[2].

Пам'ять
  • 1982 на честь науковця названо кратер Сємейкін на Марсі[3].

Література

Примітки
  1. Балишев М. А. Історико-біографічне дослідження життя та творчості Бориса Євгеновича Сємейкіна (1900-1938) // Кинематика и физика небесных тел. — 2018. — Т. 34, № 2. — С. 71-75.
  2. Балышев М. А. Sic Itur Ad Astra: Научная биография и трагическая судьба астронома Бориса Евгеньевича Семейкина (1900-1938) // Историко-астрономические исследования. — 2018. — Т. 40. — С. 127-169.
  3. Gazetteer of Planetary Nomenclature | Semeykin. usgs.gov. International Astronomical Union. Процитовано 4 березня 2015.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.