ТЕС Трино

ТЕС Трино — колишня теплова електростанція на північному заході Італії у регіоні П'ємонт, провінція Верчеллі. Споруджена з використанням технології комбінованого парогазового циклу.

ТЕС Трино
45°15′10″ пн. ш. 8°11′38″ сх. д.
Країна  Італія
Розташування  Італія, Верчеллі, Трино
Введення в експлуатацію 1996—1997
Вид палива природний газ
Енергоблоки 2х373
Котельні агрегати котли-утилізатори Ansaldo
Турбіни 2 газові Fiat TG50D5S + 1 парова Ansaldo (у кожному блоці)
Електрогенератори Ansaldo
Встановлена електрична
потужність		 746
Материнська компанія ENEL
ідентифікатори і посилання
ТЕС Трино
 ТЕС Трино у Вікісховищі

На майданчику в Трино повинна була з'явитися друга італійська атомна електростанція. Проте після аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році провели референдум, котрий заборонив спорудження АЕС в Італії.

Щоб використати майданчик, тут у 1996 та 1997 роках ввели в експлуатацію два парогазові блоки. Кожен з них мав дві газові турбіни потужністю по 128&nbsp МВт, які через котли-утилізатори живили одну парову турбіну з показником 120 МВт. Паливна ефективність такої схеми становила 47 %.

Як паливо станція використовувала природний газ.

Для видалення продуктів згоряння призначались два димарі висотою по 100 метрів, встановлені всередині градирень, споруджених в межах проекту для атомної станції.

У зв'язку з розвитком відновлюваної енергетики потреби в продукції ТЕС Трино зменшились, як наслідок, у 2013 вона була закрита.[1][2][3]

Примітки
  1. ENEL Galileo Ferraris (Trino) CCGT Power Plant Italy - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 17 квітня 2020.
  2. Centrale Galileo Ferraris: termoelettrica, non nucleare. Arpa Piemonte (італ.). Процитовано 17 квітня 2020.
  3. Anche l’energia in crisi: Enel taglia Leri Cavour. lastampa.it (it-IT). 8 червня 2013. Процитовано 17 квітня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.