Тазобактам

Тазобактам — фармацевтичний препарат який інгібує бактеріальні β-лактамази, особливо ті які належать до груп SHV-1 та TEM. Його зазвичай використовують у вигляді натрієвої солі, тазобактамату натрію. Як і інші інгібітори бета-лактамаз, тазобактам підсилює терапевтичний ефект певних бета-лактамних антибіотиків, зменшуючи здатність бактерій руйнувати їх.

Тазобактам
Систематизована назва за IUPAC
Класифікація
ATC-код
PubChem
CAS 89786-04-9
DrugBank
Хімічна структура
Формула C10H12N4O5S 
Мол. маса 300,2 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Тазобактам найчастіше використовується в поєднанні з β-лактамним антибіотиком піперацилін, у вигляді препарату з розширеним спектром піперацилін/тазобактам. Цю комбінацію використовують для лікування інфекцій, викликаних опортуністичним Грам-негативним патогеном Pseudomonas aeruginosa. Тазобактам розширює спектр піперациліну, роблячи його ефективним проти організмів, які експресують β-лактамазу, і, як правило, руйнує піперацилін.[1]

З погляду хімії, тазобактам є похідним пеніциліну та сульфону.

Тазобактам запатентований у 1982 році та почав використовуватись у медицині у 1992 році.[2]

Див. також

Список літератури
  1. Class A beta-lactamases—enzyme-inhibitor interactions and resistance. Pharmacol. Ther. 83: 141–151. 1999. doi:10.1016/S0163-7258(99)00027-3. Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  2. Fischer, Janos; Ganellin, C. Robin (2006). Analogue-based Drug Discovery (англ.). John Wiley & Sons. с. 490. ISBN 9783527607495.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.