Тамаш Ацел

Тамаш Ацел
угор. Aczél Tamás
Народився	16 грудня 1921 Будапешт
Помер	18 квітня 1994 (72 роки) Бостон, США
Громадянство	Угорщина, США
Діяльність	письменник, журналіст, редактор, викладач
Мова творів	угорська
Премії

Тамаш Ацел (угор. Aczél Tamás; *16 грудня 1921, Будапешт — †18 квітня 1994, Бостон, США) — угорський письменник, журналіст, в еміграції — викладач угорської та англійської літератури.

Біографія

Народився 16 грудня 1921 в Будапешті. У 1939 закінчив середню школу, продовжив освіту в Італії. З 19 років у робітничому русі. Член Комуністичної партії Угорщини. У 1945, працюючи в селі, брав участь в реалізації земельної реформи.

У 1950-1953 — головний редактор журналу «Зірка» (Csillag) присвяченого питанням культурної політики.

У 1953-1956 — секретар Союзу угорських письменників.

Наприкінці 1956 в зв'язку з поразкою Угорського повстання, у якому Ацел брав активну участь емігрував до Великої Британії, з 1966 в США. За кордоном був редактором кількох емігрантських періодичних видань угорською мовою.

У 1957-1961 працював в Інституті соціально-політичних досліджень імені Імре Надя в Брюсселі.

З 1966 викладач Массачусетського університету, віце-президент ПЕН-клубу.

Сім'я

Ацел був одружений з олімпійською чемпіонкою Ольгою Дьярматі. Помер 18 квітня 1994 в Бостоні (США).

Твори

• A szabadság árnyékában (1948);
• Vihar és napsütés («Буря і сонце», роман, 1949);
• A szellemi ellenállás története a vasfüggöny mögött (1959);
• Tisztító vihar;
• A vadászat (1991).

Джерела

• Ki kicsoda a magyar irodalomban? (Кто есть кто в венгерской литературе). — Budapest: Tárogató Könyvek, 2000. ISBN 963-86071-0-6