Тансу Чілер

Тансу Пенбе Чілер (тур. Tansu Penbe Çiller, нар. 24 травня 1946) — турецька економістка й політична діячка. Перша та єдина на даний момент жінка, яка обіймала посаду прем'єр-міністра Туреччини.

Тансу Чілер
тур. Tansu Penbe Çiller
Народилася	24 травня 1946[1][2]^[…] (75 років) Стамбул, Туреччина[1]
Країна	Туреччина
Діяльність	економістка, дипломат, політична діячка, викладачка університету
Alma mater	Босфорський університет, Єльський університет, Коннектикутський університет і Роберт-колледж^d
Знання мов	турецька і англійська
Заклад	Босфорський університет
Посада	прем'єр-міністр Туреччини[3], Член Великих національних зборів Туреччини, віце-прем'єр-міністр Туреччини^d, Minister of Foreign Affairs, Turkey^d[4], прем'єр-міністр Туреччини, прем'єр-міністр Туреччини і Q106962758?
Партія	Демократична партія
Батько	Necati Çiller^d
У шлюбі з	Özer Uçuran Çiller^d
Автограф
Нагороди	doctor honoris causa of Keiō University^d
Висловлювання у Вікіцитатах  Медіафайли у Вікісховищі

Початок кар'єри

Закінчила Школу економіки при жіночому Роберт Коледжі (Стамбул). Отримала ступінь доктора в Коннектикутського університеті і пізніше закінчила постдокторські дослідження в Єльському університеті. З 1978 року викладає в Босфорській університеті (Стамбул), з 1983 року — професор (там само). Також працювала в Стамбульському банку на посаді президента.

Політична кар'єра

Змінивши професорські посади в кількох університетах, активно зайнялася політикою з листопада 1990, вступивши в консервативну Партію вірного шляху. Була обрана до парламенту Туреччини 1991 року депутатом від Стамбула, займала посаду державного міністра економіки в коаліційному уряді С. Деміреля.

З 13 червня 1993 — лідер партії, прем'єр-міністр Туреччини в коаліційному уряді Партії вірного шляху і Соціал-демократичної народної партії. Після виходу соціал-демократів з коаліції в жовтні 1995 спробувала сформувати уряд меншості, проте уряд не отримав підтримки парламенту. Після цього погодилася на формування нового кабінету за участю Республіканської народної партії, що поглинула Соціал-демократичну народну партію.

Займала також посаду міністра закордонних справ Туреччини та віцепрем'єра в 1996—1997. Для боротьби з курдськими сепаратистами і Вірменською секретною армією звільнення Вірменії вдавалася до посилення зв'язків з антидемократичною мережею організованої злочинності, відомої як «Глибинна держава». Це стало очевидно, коли після Сусурлукського скандалу вона виступила з хвалебною промовою на адресу ультранаціоналіста, лідера ультраправої організації «Сірі вовки» Абдулли Чатли, який загинув в автомобільній катастрофі в Сусурлуці, заявивши: «Тих, хто стріляють або отримують рани в ім'я цієї країни, цієї нації, і цієї держави, ми будемо завжди згадувати з повагою.»

1997 року, не встигнувши сформувати новий кабінет, відсторонена від влади (з посади віцепрем'єра) унаслідок військового перевороту.

Під час її правління було підписано митну угоду між Туреччиною і ЄС.

Одним з її головних досягнень є перетворення турецької армії з організації, яка користувалася застарілим озброєнням часів Другої світової війни, в сучасні збройні сили, здатні з успіхом вести мобільну війну проти Курдської робочої партії. Їй вдалося переконати США внести Курдську робітничу партію в список терористичних організацій, пізніше домоглася такого ж рішення від ЄС.

Звинувачення в корупції

Турецький парламент провів розслідування щодо Чілер в зв'язку з серйозними звинуваченнями в корупції в період її перебування на чолі уряду. Чілер і ще один колишній прем'єр Месут Йилмаз були пізніше звільнені від переслідування, в основному у зв'язку з процедурними моментами і їх імунітетом. В кінці 1998 року справи по їх звинуваченням були закриті комісією парламенту.

Після поразки на виборах в листопаді 2002 року пішла з політики.

Примітки

1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #11919256X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
2. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
3. https://www.tbmm.gov.tr/yayinlar/hukumetler/hukumetler_cilt_8.pdf
4. https://www.mfa.gov.tr/_disisleri-bakanlari-listesi.tr.mfa

Література

• В. І. Головченко. Чіллер Тансу // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.