Тарашани

Тараша́ни — село в Україні, в Чернівецькій області, Глибоцькому районі.

село Тарашани
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Чернівецька область
Район/міськрада Глибоцький район
Рада Тарашанська сільська рада
Код КАТОТТГ UA73060530010058172
Основні дані
Засноване 1418
Населення 987
Поштовий індекс 60430
Телефонний код +380 3734
Географічні дані
Географічні координати 48°07′06″ пн. ш. 25°59′51″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 362 м
Місцева влада
Адреса ради 60430, Чернівецька обл., Глибоцький р-н, с. Тарашани
Карта
Тарашани
Тарашани
Мапа

 Тарашани у Вікісховищі

Історія

Село Тарашани розташоване у східній частині Глибоцького району. Вперше згадується у грамоті 1418 року.

За переписом 1900 року в селі Тарашани Серетського повіту було 237 будинків, проживали 1246 мешканців: 818 українців, 42 румуни, 110 євреїв, 233 німці, 41 поляк.[1]

У 1933 році у Тарашанах було збудовано першу школу. До 1933 року в селі існували лише початкові класи, розташовані у пристосованих приміщеннях. З 1944 р. школа іменується як Тарашанська семирічна школа, пізніше 8-річна. Вчителів присилали зі Східної України. В 1963 р. першим директором — вихідцем з с. Тарашани був Михайло Антонович Відлінський.

1997—1998 — учні розпочали навчатись в новому приміщенні (колишньої колгоспної контори).

Сучасність

Свого часу в селі працював завод з переробки льону, який був відомий в Україні, а місцевий колгосп спеціалізувався на вирощуванні льону. Це знайшло своє відображення в гербі села, де присутня квітка льону. Також на гербі присутній човник із шпулькою, що підкреслює розвинуте ткацтво, полотняні вироби славилися за межами району і області. Цей вид ремесла майстрині і нині передають своїм нащадкам.

У Тарашанах Глибоцького району Чернівецької області живуть люди, яким по-справжньому небайдужа доля молоді. Саме тому старші прищеплюють дітям змалку любов до творчості та праці.

А осередком цього є Будинок культури. На відміну від інших сіл, тут він справно працює, а діти можуть відвідувати аж 8 різнопланових гуртків: танцювальний, драматичний, фольклорно-етнографічний, гурток художнього читання, фізкультури та інші. Гордістю села є гуртки «Весела» та «Плай», які не пропускають жодного свята ні у селі, ні у районі.

У селі збереглися і старовинні ремесла. Мало не у кожній хаті можна побачити предмети одягу та побуту, самотужки виготовлені господинею. Тут і ткані чи вишиті рушники, і гарно оздоблені сорочки, і килими з налавниками. Раніше практично всі поважні ґаздині села цим займалися. Нині лише деякі люди. Втім, традиція ця і досі живе.

28 лютого 2022 року під час російського вторгнення окупанти обстріляли автомобіль швидкої допомоги, в якій знаходилися медичні співробітники. Медики, на щастя, залишилися живі і не травмувалися.[2]

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії[3]:

Національність Кількість осіб Відсоток
українці 655 54,13 %
румуни 179 14,79 %
росіяни 153 12,64 %
німці 150 12,40 %
євреї 48 3,97 %
поляки 25 2,07 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року[3]:

Мова Кількість осіб Відсоток
українська 820 67,77 %
німецька 182 15,04 %
румунська 166 13,72 %
польська 23 1,90 %
їдиш 19 1,57 %

Туристичні заклади

У селі діє готельно-ресторанний комплекс «Георг Парк», збудований у 2014 році на базі Тарашанського туристичного комплексу. Комплекс має розгалужену інфраструкутру: готельно-ресторанне господарство, котеджний блок, кілька зон для відпочинку в альтанках й дитячі атракціони, фітнес-клуб, аква-зона, SPA-центр, комплекс лазень і саун, мережа барів і кафе, конференц-хол для організації бізнес заходів. У липні 2014 року відкрито басейн[4]. У 2015 році комплекс доповнено сучасними спортивними майданчиками[5] для великого тенісу, міні-футболу, волейболу (окремо — пляжного волейболу) та баскетболу.

На північний схід від села розташована ботанічна пам'ятка природи «Францталь».

Галерея
  • Сауна
  • Дворик
  • Раритетні авто
  • Котеджне містечко

Примітки
  1. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XIII. Bukowina. Wien (online).
  2. На Буковині окупанти обстріляли «швидку» з медиками
  3. Recensământul general al populației României din 1930. Процитовано 22 жовтня 2018. (рум.)(фр.)
  4. 'Чернівці', Телеканал. На Буковині відкрили сучасний басейн - Телеканал Чернівці. mtrk.com.ua. Процитовано 12 листопада 2016.
  5. Федерація плавання і міськрада домовилися, що басейни в Чернівцях запрацюють (фото) | SportBuk.com. sportbuk.com. Процитовано 12 листопада 2016.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.