Таращанський ґебіт
Тараща́нський ґебі́т, окру́га Тара́ща (нім. Kreisgebiet Taraschtscha) — адміністративно-територіальна одиниця Генеральної округи Київ Райхскомісаріату Україна протягом німецької окупації Української РСР під час Німецько-радянської війни. Адміністративним центром ґебіту було місто Тараща.
| Kreisgebiet Taraschtscha Таращанський ґебіт |
|
|---|---|
| Держава | .svg.png.webp){kind=small} Німецька імперія |
| Райхскомісаріат | Україна |
| Генеральна округа | Київ |
| Уряд | |
| - Ґебітскомісар | |
| Населення (1943) | |
| - Усього | 201,809 |
| Джерело: territorial.de | |
Ґебіт утворено 20 жовтня 1941 року на території нинішньої Київської і Черкаської областей.[1] Поділявся на 5 районів (нім. Rayons). Існував до взяття Таращі радянськими військами 5 січня 1944 року.[2] Охоплював територію п’ятьох районів тодішньої Київської області: Буцького, Жашківського, Ставищенського, Таращанського і Тетіївського та, відповідно, поділявся на п'ять німецьких районів: Буки (нім. Rayon Buki), Жашків (нім. Rayon Shaschkow), Ставище (нім. Rayon Stawischtsche), Тараща (нім. Rayon Taraschtscha) і Тетіїв (нім. Rayon Tetijew),[1] межі яких збігалися з тогочасним радянським адміністративним поділом. При цьому зберігалася структура адміністративних і господарських органів УРСР. Всі керівні посади в ґебіті обіймали німці, головним чином з тих, які не підлягали мобілізації до вермахту. Лише старостами районів і сіл призначалися лояльні до окупантів місцеві жителі або фольксдойчі.