Теліжинці (Тетіївський район)
Телі́жинці — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Тетіївської міської громади. Розташоване на обох берегах річки Роська (права притока Росі) за 9 км на південний захід від міста Тетіїв. Населення на 1.01.2007 р. становило 923 жителів, 484 двори.
| село Теліжинці | |
|---|---|
![]() | |
| Країна | |
| Область | Київська область |
| Район/міськрада | Білоцерківський район |
| Громада | Тетіївська міська громада |
| Облікова картка | Теліжинці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1500 |
| Населення | 985 |
| Площа | 3,198 км² |
| Густота населення | 308,01 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 09822 |
| Телефонний код | +380 4560 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°20′28″ пн. ш. 29°34′41″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
200 м |
| Водойми | р. Роська |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 09822, с. Теліжинці |
| Карта | |
![]() Теліжинці | |
![]() Теліжинці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія
Виникло в середині XVI ст. За переказами Тель, який володів цими землями, наймав на роботу людей. Їх називали Телеві женці. Звідси назва села — Теліжинці.
Засноване село в середині XVI століття. Ґрунти села родючі, чорноземні. Рельєф земель переважно рівнинний з незначними підвищеннями. З південного заходу на схід протікає річка Роська, по обидва боки якої розташоване село. Річка мілководна, не широка з повільною течією. Впадає Роська в річку Рось, притоку Дніпра. На захід від села тягнеться чорний ліс.
За переказами на місці села колись було грецьке поселення розорене татарами. В 1844 році випадково біля церкви була викопана посудина стародавньої грецької форми в якій знаходились останки спалених людських кісток. За один кілометр від Теліжинець на правому березі річки Роськи помітні сліди стародавнього замку. За місцевими легендами та переказами це залишки стародавнього грецького міста.
З 1724 року при діючій Теліжинецькій церкві відкрито приходське училище для дітей селян.
У 1726 році Теліжинці належали разом з селом Човновиця поміщику Визицькому, каштеляну Волинському, стольнику Пінському, а з 1738 року його дружині.
В 1789 році тут побудована церква, дубова з трьома куполами. Після 1832 року це державне казенне село.
У 1932 комуністи вдалися до масового терору голодом, жертвами якого стали близько 700 осіб (до третини села).
На даний час в селі працюють три магазини та три кіоски, відділення зв'язку, сільська рада. Нещодавно відкрилася Амбулаторія загальної практики сімейної медицини. Є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів у якій навчається 120 дітей, будинок культури, автоматична телефонна станція, дитячий садочок «Дзвіночок» де виховується 25 дітей.
Станом на 1.01.2007 року працювало — 250 осіб, пенсіонерів — 420, безробітних — 35.
Промисловий потенціал населеного пункту у 2007 році складали два малих підприємства з переробки продукції сільського господарства.
В населеному пункті налічується п'ять сільськогосподарських підприємств: СФГ «Нива», МПП «Агротек», СФГ «Теліжинці», ФГ «Агростар», ПП «Агросистема-плюс». Дані сільськогосподарські формування головним чином вирощують зернові культури, на умовах оренди землі і земельних паїв. Із загальної кількості землі 3017 га, розпайована 1728,І га. Громадянами отримано 602 сертифікати на право власності на земельну частку (пай). Решта землі складає: землі запасу 239 га, лісове господарство 176,7 га, земля під водним плесом 44,5 га. Сорок п'ять власників паїв користуються землею одноосібно на площі 128,14 га.
Загальна площа села -352 га.
Галерея
Вулиця Перемоги
Сільська рада
Школа
Будинок культури
Амбулаторія
Церква
Ставок на річці Роська
Млин
Пам'ятник воїнам-односельцям,
Пам'ятний знак жертвам Голодомору
Уродженці
Теліжинецька земля славиться видатними земляками. В селі народився відомий український поет та політичний діяч Іван Федорович Драч. У 2006 році Івану Федоровичу присвоєно високу державну нагороду — Героя України за його творчий внесок у розбудову української держави. Він автор багатьох книг, оригінальних поезій і перекладів, драматичних поем і кіносценаріїв, літературно критичних праць. Іван Федорович удостоєний звання Лауреата Державної премії України імені Тараса Шевченка, Державної премії СРСР, а в липні 1992 року — премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (Вашингтон). У його творчості завжди відчувається прив'язка до рідної місцевості, до перших найсильніших вражень дитинства і юності.
У селі народилися:
- Авакум Корнійович Заєць — український священик, протоієрей, фундатор УАПЦ на Нікопольщині.
- Бондар Василь Васильович — прозаїк;
- Драч Іван Федорович — поет, 1985 року видав поетичну збірку «Теліжинці»;
- Василенко Григорій Кирилович — український економіст та історик, професор. Опублікував свої історичні праці «Руси» (1990) та «Велика Скіфія» (1991).
- Шевчук Василь Федорович (1937—2018) — український майстер з художньої обробки дерева.
._%D0%92'%D1%97%D0%B7%D0%B4_%D1%83_%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%BE.jpg.webp)


