Типи співацьких голосів

Існує безліч систем класифікації співацьких голосів. Деякі з них враховують силу голосу, тобто те, наскільки голосно співак може співати, інші — наскільки рухливий, віртуозний, чіткий голос співака, і інше.

Основні вокальні діапазони

Жіночі

Сопрано Мецо-сопрано Контральто

Чоловічі

Контратенор Тенор Баритон Бас

Сучасна класифікація

Найчастіше використовується класифікація, що враховує діапазон голосу і стать співака. За цими критеріями вирізняють 6 груп голосів, кожна з яких поділяється на більш вузькі підтипи:[1]

Жіночі голоси	Сопрано (високий)	Колоратурне
		Лірико-колоратурне
		Ліричне
		Лірико-драматичне
		Драматичне
	Мецо-сопрано (середній)	Ліричне
		Низьке
	Контральто (низький)
Чоловічі голоси	Тенор (високий)	Альтіно
		Ліричний (di grazia)
		Мецо-характерний (spinto)
		Драматичний (di forza)
	Баритон (середній)	Ліричний
		Драматичний
	Бас (низький)	Високий (cantanto)
		Центральний
		Низький (profundo)

Рідкісні типи голосів

Існує також категорія співаків-чоловіків, які співають в діапазоні жіночого голосу. Цей тип голосів рідкісний, але досі використовується, в основному, в опері.

У музиці бароко багато ролей було написано для кастратів — співаків чоловічої статі, які в хлоп'ячому віці зазнали кастрації для збереження високого, як у жінки, голосу.

В сучасному вокальному виконавстві ці ролі може виконувати контратенор або тенор, який володіє розвиненою технікою співу фальцетом.

Діапазон вокального голосу

Загалом, голос професійного оперного співака — має дві октави повноцінного однорідного звучання із гармонійними регістровими переходами. Крім того, вважається вкрай доцільним наявність у верхньому та нижньому регістрі діапазону вокального «запасу» голосових можливостей приблизно в межах терції, для більш вільного голосоведення при виконанні граничних нот наявного реального діапазону голосу конкретного співака.

Примітки

1. Класифікація згідно з джерелом: А.П. Иванов. Искусство пения. — Голос-пресс, 2006. — С. 37. — ISBN 5-7117-0124-х.