Товтивіл
Товтивіл (лит. Tautvilas, ?—1264) — литовський князь, князь полоцький (сер. ХІІІ ст.), племінник Міндовга, ймовірно, син його старшого брата Довспрунка.
| Товтивіл лит. Tautvilas | ||
| ||
|---|---|---|
| 1250-ті — 1264 | ||
| Попередник: | Брячислав Василькович | |
| Наступник: | Костянтин Безрукий | |
| Смерть: | 1264 | |
| Країна: | Литва | |
| Релігія: | Католицька церква | |
| Батько: | Довспрунк | |
| Мати: | Wife of Dausprungasd | |
| Шлюб: | unknown daughter of Bryachislav Vasilkovichd | |
| Діти: | Юрій Товтивілович | |
Біля 1249 року Міндовг послав Товтивіла разом з його братом Ердивілом у похід на Смоленське князівство. Скориставшись відсутністю племінників Міндовг захопив їхні волості та організував невдалу спробу їхнього вбивства.
Товтивіл втік у Галицько-Волинське князівство, а звідти у Ригу, де прийняв католицизм. Противники Міндовга — Данило Романович, Лівонський Орден, ризький архиєпископ і Жемайтійський князь Вікинт підтримали Товтивіла як претендента на литовський престол та надали йому збройну допомогу. Проте нанести Міндовгу поразки цій коаліції не вдалось.
Після хрещення Міндовга у 1253 році коаліція на чолі з Товтивілом розпалась. Певний час останній перебував у Галицько-Волинському князівстві та брав участь у поході Данила в Чехію 1253 року.
Пізніше, очевидно, помирився з Міндовгом. Вже у 1258 році Товтивіл виступає полоцьким князем і бере участь у спільному поході полочан та литви на Смоленську землю та Торжок.
Під час татарського походу на Литву зимою 1258—-1259 р. Товтивіл разом з Міндовговим сином Войшелком воював проти Данила Романовича, який був союзником татар. 1262 року знову згаданий як князь полоцький. Ймовірно був одним з організаторів вбивства Міндовга у 1263 р. Незабаром між Товтивілом та спадкоємцем Міндовга, Тройнатом розпочалась боротьба за владу у Литві під час якої Товтивіл загинув.
Література
- Насевіч, В. Таўцівіл / Вячаслаў Насевія // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. / БелЭн; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. Т. 6. Кн. 1: Пузыны — Усая. — Мн.: БелЭн, 2001. — 591 с.: іл. — С. 513—514. — ISBN 985-11-0214-8.