Токуґава Ієйосі

Токуґава Ієйосі (яп. 徳川 家慶, 22 червня 1793 — 27 липня 1853) — 12-й сьоґун сьоґунату Едо. Правив у 1837-1853.

Токуґава Ієйосі
яп. 徳川家慶
Народився	22 червня 1793 Замок Едо
Помер	27 липня 1853 (60 років) ·серцева недостатність
Поховання	Zōjō-ji^d :
Країна	Японія
Діяльність	Сьоґун
Посада	Сьоґунат Едо, Konoe Daisho^d, Двірцевий міністр, Лівий міністр і Сьоґун
Військове звання	Сьоґун
Рід	Tokugawa Shogunate^d
Батько	Токуґава Ієнарі
Мати	Kōrin'in^d
Брати, сестри	Tokugawa Atsunosuke^d, Hachisuka Narihiro^d, Tokugawa Nariharu^d, Tokugawa Narikatsu^d, Tokugawa Nariyuki^d, Sue-hime^d, Yasu-hime^d, Kiyo-hime^d, Tokugawa Naritaka^d, Matsudaira Narisawa^d, Tokugawa Torachiyo^d, Tokugawa Narinori^d, Ikeda Narihiro^d, Mine-hime^d і Matsudaira Naritami^d
У шлюбі з	Takako-joō^d, Myōka-in^d, Honju-in^d, Ohana no kata^d, Shumyōin^d і Kenkōin^d
Діти	Tokugawa Yoshimasa^d, Токуґава Ієсада, Teruhime^d, Mine-hime^d, Tokugawa Narinori^d, Matsudaira Narikoto^d, Matsudaira Naritami^d, Matsudaira Nariyoshi^d, Matsudaira Narisada^d, Ikeda Narihiro^d, Tokugawa Naritaka^d, Matsudaira Narisawa^d і Tokugawa Torachiyo^d
Автограф
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Другий син Токуґави Іенарі, 11-го сьоґуна сьоґунату Едо. У квітні 1837 року Токуґава Ієйосі був проголошений новим сьогуном Японії, але фактично він почав правити лише після смерті свого батька в 1841 році. Того ж року розпочав свої реформи родзю Мідзуно Тадакуні. Він заохочував заощадливість, сприяв викоріненню асоціальних звичаїв та практик, повертав селян з міст до сіл, розпускав картелі купців-монополістів кабунакама, конфісковував землі хатамото і даймьо в околицях Едо та Осаки в обмін на землі в провінції. Проти такого суворого курсу постійно виступали чиновники центрального уряду та населення, до того ж вони не мали значного економічного ефекту. Тому Реформи Темпо було згорнуто 1843 року.

Водночас значне занепокоєння викликала поразка династії Цін в Першій опіумній війні проти Великої Британії. Бакуфу вирішило озброюватися для можливого спротиву європейцям, проте лише окремі залоги на узбережжі досягли успіхи в отриманні сучасної вогнепальної зброї. Втім у 1844 році відмовив делегації Нідерландів відкрити порти Японії для торгівлі.

Незважаючи на завершення реформ їх дія ще тривала протягом 1840-х років. Але зрештою під тиском даймьо і торгівців більшість рішень Мідзуно було скасовано. Наказ про розпуск кабунакама було остаточно скасовано в 1851 році. Спроба уряду впоратися шляхом реформ з фінансовими труднощами продемонструвала його безсилля і міцність економічних позицій торгово-підприємницького стану. Успішно пройшли реформи в деяких економічно розвинутих ханах.

1853 року сьоґун Токуґава Ієйосі помер. Владу перейняв його син Токуґава Ієсада.

Див. також

• Сьоґунат Едо
• Період Едо

Джерела та література

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

• Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.