Толуй

Толуй, Тулуй (монг. Толуй,кит. 拖雷, Tuōléi *біля 1193 — †1232) — державний діяч Великого Монгольского Улусу, воєнначальник. Четвертий, молодший син Чингісхана та його головної дружини Борте. Носив прізвисько Єке-нойон («Великий нойон»). У 1227—1229 роках після смерті Чингісхана й до обрання нового великого хана був регентом Монгольської імперії.

Толуй
монг. ᠲᠤᠯᠤᠢ
 
Народження: 1191[1]
Смерть: 1232
Монголія
Країна: Монгольська імперія
Рід: Борджигін і Чингізиди
Батько: Чингісхан[2]
Мати: Борте
Шлюб: Соркактані і Lingqun khatund
Діти: Мунке[2], Худудуd[2], Хубілай[2], Хулагу[2], Ариг-буга, Бочуо[2], Могеd[2], Суйгедуd[2], Сюебєтайd[2], Єсубухуаd[2], Думуганd[2] і Jöriked

 Медіафайли у Вікісховищі

Старшою дружиною Толуя була Соркактані, племінниця кераїтского Ван-хана. Соркактані, християнка несторіанскої віри. Виховала дітей — Мунке, Хубілая, Хулагу та Ариг-бугу — в дусі поваги до християнскої релігії. За законами Яси вони не могли бути охрещені, однак це не заважало Ариг-Бугові відкрито сповідувати християнство, а Мунке та Хулагу керуватися в політиці інтересами своїх несторіанських підлеглих, наслідком чого став Жовтий хрестовий похід.

Примітки
  1. http://d-nb.info/gnd/1166288552
  2. China Biographical Database

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.