Тріазавірин

Тріазавіри́н (англ. Triazavirin), також метилтіонітрооксодигідротріазолотриазині́д на́трію, Ріамілові́р — синтетичний противірусний препарат, що відноситься до групи азолоазинів, розроблений у Росії. Ефективність препарату не доведена за міжнародними стандартами, зареєстрований препарат виключно в Росії.

Тріазавірин
Систематична назва (IUPAC)
2-methylsulfanyl-6-nitro[1,2,4]triazolo[5,1-c][1,2,4]triazin-7(4H)-one
Ідентифікатори
Номер CAS 928659-17-0
Код ATC  ?
PubChem 3113817
Хімічні дані
ФормулаC5H4N6O3S 
Мол. маса228,189 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність ?
Метаболізм ?
Період напіврозпаду ?
Виділення ?
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання перорально

Опис препарату

Препарат розроблений за часів СРСР хіміками[1]: вченими Уральського державного університету, Інституту органічного синтезу імені І. Я. Постовського Уральського відділу РАН та Науково-дослідного інституту грипу міністерства охорони здоров'я Росії.[2]

Тріазавірин (Метилтіонітрооксодигідротріазолотриазинід натрію) є синтетичним аналогом основ пуринових нуклеозидів (гуаніну).[3] За хімічною структурою він відноситься до азолоазинів — гетероциклічних сполук, які структурно нагадують азотисті основи, які є складовими частинами ДНК і РНК.[2] Дослідження азолоазинів розпочалось в Уральському політехнічному інституті в 1993 році.[4]

Тріазавірин випущений на російський ринок у 2014 році резидентом Сколково ТзОВ «Уральський центр біофармацевтичних технологій».[5] На розробку тріазавірину в 2005 році вкладені 140 мільйонів рублів з бюджету Російської Федерації[4], а в 2012 році ще 149 мільйонів рублів.[6]

З 2014 року фармацевтична субстанція «метилтіонітрооксодигідротріазолотриазинід натрію» та лікарський засіб «Тріазавірин» випускаються на уральському фармацевтичному підприємстві «Медсинтез».[7] У 2018 році фармацевтична субстанція перереєстрована під назвою «ріаміловір».[8]

Препарат зареєстрований виключно в Росії. У 2014 році виробник пообіцяв пройти процедуру реєстрації в Європейському Союзі.[7]

Фізичні властивості

Тріазавірин у чистому вигляді є порошком або гранулами жовтого або жовто-зеленого кольору.[3]

Фармакологічні властивості

Механізм дії тріазавірину невідомий. До кінця 2011 року розробники препарату обіцяли його визначити.[4] Пізніше виробники заявили, що препарат інгібує синтез вірусної РНК та репликацію геномних фрагментів.[3]

Фармакокінетика

Згідно інструкції до препарату, він всмоктується в травному тракті, максимальна концентрація досягається протягом 1−1,5 години після прийому преарату, до 45 % препарату виводиться з сечею в незміненому вигляді.[3]

Ефективність

In vitro препарат не показав ефективності. За словами одного з розробників препарату, в організмі тварин він показав чудову ефективність.[4]

Якісні клінічні дослідження, які відповідають стандартам доказової медицини, для триазавірину не проводились. Існуючі дослідження in vitro не мають доказової сили в клінічній практиці.[1]

Примітки
  1. Лобков. «Его стараются впендюрить при любой эпидемии» // Дождь : телеканал. (рос.)
  2. Препарат Триазавирин (рос.)
  3. Триазавирин® (Triazavirin) (рос.)
  4. Кто свалит грипп (рос.)
  5. Гелаев, Владимир (2014-25-12). «Хороший подарок к Новому году» (рос.). Газета.ru.
  6. Триазавирин по третьему кругу // Фармацевтический вестник. — 2012. — № 14 (674). (рос.)
  7. Колбина. Убивает вирус // Эксперт Урал. — 2014. — № 49 (626). (рос.)
  8. Государственный реестр лекарственных средств (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.