Туз (озеро)
Туз (тур. Tuz Gölü означає 'солоне озеро'; в давні часи Татта[2] - (дав.-гр. ἡ Τάττα, лат. Tatta Lacus)) — солоне озеро в Центральній Туреччині; змінна поверхня 1600–2500 км²; влітку пересихає.
| Туз тур. Tuz Gölü | ||||
|---|---|---|---|---|
 Знімок з космосу (Квітень 1994) | ||||
| 38°50′ пн. ш. 33°20′ сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Туреччина | |||
| Регіон |
Конья Анкара Аксарай | |||
| Розташування | Анатолія | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип |
безстічне озеро пам'ятка і Гіперсолоне озеро | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 1,500 km² км² | |||
| Висота | 905 м м | |||
| Глибина макс. | 5 м м | |||
| Довжина | 80 км | |||
| Ширина | 50 км | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Країни басейну |
Туреччина | |||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | об'єкт попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКОd і Важлива орнітологічна територія[1] | |||
| Geonames | 298679 | |||
  Туз (озеро) (Туреччина) | ||||
|
||||
|
| ||||
 Туз у Вікісховищі | ||||
Більшу частину року це мілке (1-2 м) та солоне озеро має площу 1500 км². Воно зазвичай має довжину 80 км та ширину 50 км, Висота над рівнем моря — 905 м.
Озеро наповнює тектонічну впадину на центральному плато Туреччини. В Туз впадають два чималих струмка, а також озеро живиться від підземних джерел та опадів. Річок що витікають немає. Там де в Туз впадають канали та струмки, утворились солонуваті болота. Влітку через випаровування Туз втрачає більшу частину своєї води, а на висохлому дні утворюється шар солі середньої товщини 30 см. Взимку сіль знову розчиняється в прісній воді, яку озеро отримує у вигляді опадів та стоку з навколишніх земель.
Три соляні шахти на озері добувають близько 70% від усієї солі, що споживає Туреччина. Добування солі визначає напрямок промислової діяльності в регіоні, яка в основному пов'язана з очисткою та переробкою солі. Озеро оточують оброблювані землі, лише на півдні та південному заході обробка землі неможлива, через затоплення засолених ґрунтів.
У 2001 році озеро Туз разом з прилеглими степами було оголошено територією, що охороняється. На групі островів в південній частині озера проводить шлюбний період велика популяція фламінго, також білолобий гусак, а в навколишніх поселеннях — степова пустельга.
Див. також
Примітки
Література
- Smith, William, ed. (1854–1857). "Tatta Lacus". Dictionary of Greek and Roman Geography. London: John Murray.