Тур'я Бистра
Тур'я́ Бистра — село в Україні, в Закарпатській області, Перечинському районі.
| село Тур'я Бистра | |
|---|---|
![]() | |
| Країна | |
| Область | Закарпатська область |
| Район/міськрада | Перечинський район |
| Рада | Тур'є-Бистрянська сільська рада |
| Основні дані | |
| Населення | 1453 |
| Площа | 2,704 км² |
| Густота населення | 537,4 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 89231 |
| Телефонний код | +380 3145 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°39′21″ пн. ш. 22°48′40″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
370 м |
| Водойми | струмок Бистрий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 89231, Закарпатська обл., Переченський р-н, с. Тур’я Бистра, вул. Духновича, 64 |
| Карта | |
![]() Тур'я Бистра | |
![]() Тур'я Бистра | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вперше Тур’я Бистра згадується в документах 1552 року. село отримало назву від стрімкого потоку Бистрик та річки Тур’я, яка протікає низиною. Село розросталося поволі: 1567 року було оподатковане тільки від трьох господарств. В останнє десятиріччя XVI ст. сюди переселилися 15 родин, у 1599 році у селі нараховувалося 20 селянських господарств та шолтес. Колись жили тут і євреї, ті, що померли, поховані на місцевому єврейському цвинтарі.
За угодою з власником лісового маєтку бароном Котцом, А.Бантлін заснував у селі хімічний завод (1893), і вже цього року в селі діяв філіал лісохімзаводу «фірми «Бантлін», на якому працювало до 200 чоловік, в 1934 році його закрили. Завод, який виготовляв метиловий спирт, оцет, смолу, мурашину кислоту, деревне вугілля тощо, розпався ще 1934 року. Все обладнання власник підприємства Вільгельм Катц наказав вивезти до Австрії й частково продати заводу в Перечині.
Церква св. Василя Великого. 1825.
Перша дерев’яна церква стояла близько теперішнього дитсадка, пізніше ще одну спорудили на Горбі. У 1751 р. за пароха Василя Леґези згадують добру дерев’яну церкву з двома дзвонами, забезпечену частково старими, частково новими образами. У селі твердять, що теперішню кам’яну базилічну церкву будували італійці, будівництво тривало 10 років і було закінчено в 1811 р. (можливо, в 1825 р. було закінчено оздоблення та малювання церкви). Головний фасад храму зміцнили чотирма масивними контрфорсами.
У 1937 р. замінили шинґлове покриття дахів бляшаним. Усередині – доброї старої роботи іконостас та вівтар. Усі образи перемалювали, можливо, в 1968 р., коли оновлювали настінне малювання. Іконостас оновлювали в 1980 р. Перед церквою стоїть одноярусна каркасна дерев’яна дзвіниця, вкрита високим чотирисхилим бляшаним шатром. Дзвіницю збудували близько 1924 p., коли за пароха Антона Бачинського на пожертви вірників у Америці Ф. Еґрі вилив великий дзвін. За спогадами, дзвіницю будували Іван Напуда та Василь Романяк. Менший дзвін походить з 1762 p., а найменший – з 1766 р. У 1951 р. церкву зареєстрували як православну.
Камінь що зцілює хворих:
Діти, котрі випасали худобу за селом, знали про цей камінь в тутешньому урочищі Чурова Лавка і завжди виконували перед ним певний обряд: ангельський слід цілували, а на чортів – плювали.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1518 осіб, з яких 736 чоловіків та 782 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1447 осіб.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,11 % |
| російська | 0,48 % |
| німецька | 0,07 % |
| інші | 0,34 % |
Відомі люди
- Легеза Іриней — письменник і громадський діяч. (1 квітня 1861, с. Тур'я Бистра, теп. Перечинський район, Закарпатська область — 8 вересня 1929, там само, Клинове; псевдонім: Іван Лоцуга) — письменник і громадський діяч.
- Пічкар Микола Михайлович — депутат Верховної Ради УРСР 8-9-го скликання.
- В. В. Діяпич — закарпатський поет.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 листопада 2019.



