Тхорин

Тхо́рин — село в Україні, в Овруцькому районі Житомирської області.

село Тхорин
вид на Тхорин вид на Тхорин
Країна	Україна
Область	Житомирська область
Район/міськрада	Коростенський район
Громада	Словечанська сільська громада
Облікова картка	с. Тхорин
Основні дані
Перша згадка	1545[1]
Колишня назва	Дихарин, Торин
Населення	1277
Територія	3871 км²
Площа	3,13 км²
Густота населення	329,89 осіб/км²
Поштовий індекс	11123
Телефонний код	+380 4148
Географічні дані
Географічні координати	51°24′14″ пн. ш. 28°19′42″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	280 м
Відстань до обласного центру	129 км
Відстань до районного центру	34 км
Найближча залізнична станція	Велідники
Відстань до залізничної станції	16,4 км
Місцева влада
Адреса ради	11122, Житомирська обл., Овруцький р-н, с. Словечне
Карта
Тхорин
Тхорин
Мапа
Тхорин у Вікісховищі

Походження назви

Існує декілька варіантів та версій походження назви села:

• В опису 1545 року Овруцького замку село згадується під назвою  — рос. дореф. Дыхаринъ, пол. Tchoryn, w dokum. Dycharyn[2].

рос. дореф. «Волость Каменицкая, которая отдана на капитулу костела Виленского: село Дыхаринъ, Можары, Листвинъ, Бегунъ и иншие села,..»[1] пол. «... widział ciało w trunie lezącę Artema Zdroka, poddanego ze wsi Tchoryna, woyta wszystkiey włosci kamienieckiey,..»[3]

• У Справі Можаровських село згадується під назвою  — пол. Toryn (1581), рос. дореф. Торин (1818).

пол. «I. m. kapituła Wileńska, dali pobór z imion, z tych wsi mianawicie, które leżą w powiecie kijowskim. Naprzód ze wsi: Horodca, Brytowinców, Biehuna, Torynia, Możarow, Listwina, Zalesza, Waskowa, Timochow, Ozieran, Wojkowicz, Kulikow.»[4] рос. дореф. «...Каменецкой вотчины въ Кіевской землѣ состоящей, селеній: Бигумія, Литвина, Цуликовичь, Торина,..»[5]

• Учасниками поліської етнолінгвістичної експедиції в 1981 році, що проводилась під керівництвом академіка М. І. Толстого були записані такі дві версії:[6]

середньополіський говір. «Хатка такá булá, коли́сь соки́рами ше роби́ли, у сáмом куткý та хатка булá. Дед був тáмака, соки́рим нарубáв, буды́ночка зроби́в, пéчку зроби́ли, димáрь у стéнку ввели, ну и так и стоя́в буды́ночок тэй. И о цей тхур, шо земли ́ры́е, крýгом поры́в хáтку, о це тхур там поры́л – и давай розвивáця Тхори́н. Больш да больш, да больш, да и пошлá – Тхори́н. Так роскáзували свояки ́ты́е, стары́е. Так и залишы́лося на векáми». [1981, С. М. Толстая]. середньополіський говір. «Коли́сь говорили: ешчé при пáншчине утёк от пáншчины чоловек, заховаўся тут и живей. А дрýги приéхаў сюда и прáви: «Ты тут зарыўся, як тхор (есть такá зверына, по хлевáх бéгае)». То дуже давно буўó. Так и зовéмося – Тхори́н». [1981, Е. В. Максимова].

Примітки

1. Архив Юго-Западной России. Часть IV. Том 1. Акты о происхождении шляхетских родов в Юго-Западной России. Киев 1867, раздел X, стр. 48.(рос. дореф.)
2. Sławeczno // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 269. (пол.)
3. Книга Овруцького замкового уряду 1678 р. Серія «Волинський текст: пам’ятки української мови». — Вип. 2. / Підгот. до вид. О. Ю. Макарова. — Житомир, 2013. — 244 с.
4. Źródła dziejowe, T. XX, s. 38 (132). Warszawa, 1894.(пол.)
5. Дѣло графа Викентія Потоцкаго съ шляхтичами Можаровскими, о правѣ владѣния имѣніем «Каменщизна» называемомъ. Архив Государственного Совета. Том IV, стр. 13-22.(рос. дореф.)
6. Белова О. В. Названия сел Полесья и топонимические нарративы // Вопросы ономастики. – 2005. – № 2. – С. 151-164.(рос.)

Джерела та література

• История городов и сел Украинской ССР: В 26 т. Житомирская область / АН УССР. Ин-т истории; Гл. редкол.: П. Т. Тронько (пред.) и др. — К.: Гл. ред. Укр. Сов. Энцикл. АН УССР, 1973. — 727 с.