Тюдів
Тю́дів — село Косівського району Івано-Франківської області.
| село Тюдів | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Косівський район |
| Рада | Тюдівська сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1560 |
| Населення | 2031 |
| Площа | 26,55 км² |
| Густота населення | 76,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78653 |
| Телефонний код | +380 03478 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°14′22″ пн. ш. 25°07′49″ сх. д. |
| Водойми | Черемош |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78653 Івано-Франківська область, Косівський район, с. Тюдів |
| Карта | |
![]() Тюдів | |
![]() Тюдів | |
| Мапа | |
| |
Географія
Межує з селами Малий Рожин, смт. Кути Косівського району, через р. Черемош — з с. Міжброди Вижницького району Чернівецької області.
Висота над рівнем моря 430 м. Відстань від Косова 15 км, від залізничної станції Вижниця — 5 км.
Кутки: Долина, Підгора, Царина, Заїзд, Стінки, Берег, Гавтин. Ліси мішані, займають 516 га, їх назви: Вільми, Погарці, Кругла, Діл, Сокільське. З південного заходу над селом підноситься хребет Сокільський (873 м), з північного заходу — Хоминський (Вітряні гори, 879 м).
Через село проходить автомобільна дорога республіканського значення Чернівці — Путила.
Історія
Засноване в 1593 р. (за іншими даними 1560 р.).
З 1898 році в селі діяла читальня «Просвіти», заборонена в 1939 році.
На початку XX ст. в селі бували письменники Ю. Опільський, дядько якого був тут священиком, та Богдан Лепкий (залишив опис «На Сокільськім», 1900 р.).
Сокільська скеля знайшла відображення в творах Юрія Федьковича, С. Воробкевича, Івана Франка та ін. Родом з Тюдова П. Дудєк (1882–1958) — учитель, збирач гуцульського фольклору, етнографії, творів мистецтва; письменник-гуморист В. Тріщук (1944 р.); відомий у діаспорі «гуцул-самоук» М. Додяк.
У 40-50-х роках у Тюдові відбулося багато трагічних подій. Безслідно загинули в радянських тюрмах Ф. Воротняк, Л. Воротняк, М. Дарійчук, забрані енкаведистами в січні 1941 р. Чотирьох тюдівчан розстріляло в 1942–1943 рр. гестапо (В. Гурея, Ю. Яремчука, Д. Марчука, Ф. Миронюка).
У боях з німецькими загарбниками та радянськими карателями полягли 37 вояків УПА з Тюдова. Застрелився оточений енкаведистами повстанець М. Додяк (12 вересня 1946 р.). 19 жовтня 1950 р. стрілець кущової боївки Ф. Бельмега, схоплений енкаведистами, кинувся зі скелі Сокільської і загинув. У грудні 1951 року біля села Шепіт у гарячій сутичці з опергрупою МГБ геройськи загинули «Ліс» — Дмитро Івасюк та «Чуприна» — Василь Довганюк[1]. 7 жителів Тюдова загинули у радянських в'язницях та концтаборах. За неповними даними, радянською владою було репресовано близько 80 тюдівців.
11 листопада 1990 р. на заміну найдавнішого у світі (встановленого у 1862 році) і знищеного у роки Другої світової війни пам'ятника Т. Г. Шевченкові під Сокільським[2] урочисто відкрито новий пам'ятник Т. Г. Шевченкові (скульптори батько і син Одрехівські).
Сьогодення
Дві релігійні громади — Православної церкви України та Української греко-католицької церкви . Храмові свята Різдво Пресвятої Богородиці 21 вересня та 4 грудня Введення в Храм Пресвятої Діви Марії. Парох церкви Різдва Пресвятої Богородиці (УГКЦ) о. Дмитро Мішко[3][4][5].
Економіка
У 2014 році в селі встановили сонячну електростанцію потужністю 1,92 кВт/год. та реконструювали вуличне освітлення протяжністю 3 км — 37 стовпів та 34 ліхтарі. Згідно з даними на 20 квітня 2015 року, сільська сонячна електростанція виробила 576 кВт/год[6].
Пам'ятка природи
- Сокільська скеля над Черемошем.
Див. також
Примітки
- За межею повернення
- На Прикарпатті знаходиться один із найдавніших пам’ятників Кобзареві.
- Культові споруди села Тюдова на Косівщині. photo.ukrinform.ua. Процитовано 28 березня 2021.
- Церква і каплички в селі Тюдів - Косівський фотоальбом. www.kosivart.net. Процитовано 28 березня 2021.
- Протопресвітеріати. Коломийська єпархія УГКЦ. Процитовано 28 березня 2021.
- У Карпатах три села підключили до енергії сонця // EcoTown


