Увс
Увс ( раніше Убсунурський аймак; монг. Увс аймаг) — аймак на північному заході Монголії.
| Увс | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
монг. Увс аймаг | |||||
| |||||
 | |||||
| Адм. центр | Улаангом | ||||
| Країна |  Монголія | ||||
| Регіон | північний захід Монголії | ||||
| |||||
| Номерний знак | ТӨ_ | ||||
| Офіційна мова | монгольська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 72 906 (12) | ||||
| - густота | 1,05 (12) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 69 585 км² (13) | ||||
| Часовий пояс | UTC+8 | ||||
| Дата заснування | 1931 | ||||
| Вебсайт | uvs.gov.mn | ||||
| Код ISO 3166-2 | MN-046 | ||||
 | |||||
| |||||
| |||||
Загальні відомості
Площа аймака Увс становить 69585 км². Населення — 72 906 чол. (На 2010). Щільність населення дорівнює 1,05 чол./км² (2010 р). Аймак був утворений в 1931 році під назвою Дербет по найчисленнішої народності — дербетів, з 1933 року носить сучасне ім'я. Адміністративний центр аймака — місто Улаангом з населенням 23 тис.чол. (2006). В адміністративному відношенні Увс ділиться на 19 сомонів (районів).
Географія
По північному кордоні аймака проходить кордон між Монголією і Росією (Тува). На південному заході, півдні і південному сході він адміністративно межує відповідно з аймаками Баян-Улгій, Ховд і Завхан. На території Увса знаходяться два з трьох найбільших озер Монголії — розташоване на самому кордоні з Росією Убсу-Нур, що дало ім'я самому аймаку, і лежаче південніше Хяргяс-Нур. У нього з півдня впадають річки Завхан і Хунг, в озеро Убсу-Нур — з півночі річка Тес-Хем. 40 % території аймака займають піски і напівпустелі Улоговин Великих Озер.
Населення
Населення аймака Увс складають в основному ойратські народи — баяти (30 %) і дербети (40 %), а також хотони. Решта — халха-монголи, тувинці і казахи.
Адміністративний поділ
| №п/п | сомон | 'Монгольська назва | Територія тис. км.кв | Населення | Центр | Населення адміністративного центру |
| 1 | Баруунтуруун | Баруунтуруун | 3,3 | 5,9 | ||
| 2 | Бухмурен | Бехмерен | 3,7 | 2,9 | Байшинт | |
| 3 | Давст | Давст | 5,04 | 2,5 | Зун Хово | |
| 4 | Завхан | Завхан | 6,8 | 3,0 | Шарбулаг | |
| 5 | Зуунговь | Зуунговь | 4,02 | 3,4 | Зел | |
| 6 | Зуунхангай | Зуунхангай | 2,7 | 3,7 | Жаргалант | |
| 7 | Малчин | Малчин | 4 | 3,8 | Цалгар | |
| 8 | Наранбулаг | Наранбулаг | 5,3 | 5,2 | Наранбулаг | |
| 9 | Сагил | Сагил | 3,8 | 3,3 | Харход | |
| 10 | Тариалан | Тариалан | 2,5 | 5,4 | Хархираа | |
| 11 | Турген | Тургэн | 2,253 | 2,6 | Хавцал | |
| 12 | Тес | Тэс | 3,085 | 7,0 | Тооромт | |
| 13 | Улгий | Өлгий | 2,3 | 3,1 | Хар Ус | |
| 14 | Умнуговь | Өмнөговь | 3,2 | 5,1 | Намир | |
| 15 | Ундурхангай | Өндөрхангай | 4,6 | 4,2 | Жаргалан | |
| 16 | Хайрхандулаан | Хайрхандулаан | 4,1 | 4,5 | Марзат | |
| 17 | Ховд (Кобдо) | Ховд | 2,7 | 3,3 | Хухтолгой | |
| 18 | Хяргас | Хяргас | 3,3 | 3,9 | Бугат | |
| 19 | Цагаанхайрхан | Цагаанхайрхан | 4,0 | 3,8 | Мундуухуу | |
Примітки
- Архівована копія. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 30 квітня 2015.