Успенський собор (Варна)
Успе́нський собо́р (болг. «Катедрален храм Успение на Пресвета Богородица» або Катедрален храм «Успение Богородично») — найбільший храм міста Варна у Болгарії і катедральний собор Варненської митрополії Православної церкви Болгарії.
| Успенський собор | |
|---|---|
![]() | |
| 43°12′19″ пн. ш. 27°54′36″ сх. д. | |
| Тип споруди | катедральний собор і будівля |
| Розташування | Болгарія, Варна |
| Архітектор | В.Маас |
| Початок будівництва | 1880 |
| Кінець будівництва | 1886 |
| Будівельна система | хрестово-купольна |
| Стиль | Еклектика з елементами візантійського та готичного стилів |
| Належність | Болгарська православна церква |
| Єпархія | Варненська та Велико-Преславська єпархія БПЦ |
| Епонім | Успіння Богородиці |
![]() Успенський собор (Варна) (Болгарія) | |
![]() | |
| | |
Розташований в центрі міста на площі Кирила і Мефодія. Тринефний купольний собор був офіційно відкритий у 1886 році як пам'ятник звільненню Варни від османського панування. Відноситься до кафедри митрополита Варненського[1].
Величністю еклектичного силуету, з елементами візантійської і готичної архітектури, храм домінує в загальноміському силуеті.
Автор проекту (1883) — архітектор Василь Маас із м. Одеса , автор реконструкції дзвіниці (1941) — архітектор С. Попов[2].
Храм знаменитий чудовим зібранням ікон, фресок і вітражів. Більшість фресок всередині написано вже після Другої світової війни. Під час недільних та святкових богослужінь тут можна почути спів найвідомiшого болгарського чоловічого хору. У вечірній і нічний час храм підсвічується[3].
Примітки
- Успенский собор/Варна/Болгария/Европа :: Достопримечательности мира — WorldPOI. Архів оригіналу за 14 вересня 2011. Процитовано 11 липня 2016.
- Тонев, Любен (1969). КРАТКАЯ ИСТОРИЯ БОЛГАРСКОЙ АРХИТЕКТУРИ (рос.). Българската Академия на науките. с. Софія, кв. Гео Милев.
- Виртуальная Европа/Варна


