Федорівка (Володимир-Волинський район)

Федорíвка  — село, приміська зона м. Володимир, розташована в південно-західній частині міста.

село Федорівка
Країна  Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Володимир-Волинський
Рада Зарічанська сільська рада
Облікова картка Федорівка (Володимир-Волинський район) 
Основні дані
Засноване 1289
Населення 569
Площа 1,527 км²
Густота населення 372,63 осіб/км²
Поштовий індекс 44700
Телефонний код +380 3342
Географічні дані
Географічні координати 50°51′12″ пн. ш. 24°16′28″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 194 м
Водойми річка Луга
Місцева влада
Адреса ради 44740, Волинська обл., Володимир-Волинський р-н, с. Заріччя
Карта
Федорівка
Федорівка
Мапа

 Федорівка у Вікісховищі

В с. Федорівка проживає 569 осіб, протяжність — 3 км. Розташована Федорівка на березі річки Луги. Орган місцевого самоврядування — Зарічанська сільська рада. Кількість дворів (квартир) — 202. З них 26 нових (після 1991 р.).

У селі є фельдшерсько-акушерський пункт, 3 торговельних заклади. Наявні телевізійне (УТ-1) і проводове радіомовлення.

Село газифіковане. Дороги з ґрунтовим покриттям у незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами.

Географія

Село розташоване на правому березі річки Луга.

Історія

У «Списках населенных мест Российской империи. Волынская губерния» за 1906 р. не згадується.

Друга світова війна

Під час Другої світової війни вбита 15.02.1944 р. на горищі своєї хати поляками з Білина Гладкова Ганна. Спалено стодолу, оборіг, хлів, худобу. На відплату син Ганни Гладков Олександр Артемович закидав польську хату гранатами і підпалив її, де загинули Ґура Гелька, Каркушевський Генек і ще 10 поляків. Хата була поляка Риліга.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 482 особи, з яких 216 чоловіків та 266 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 568 осіб.[2]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,12 %
російська 0,70 %

Стара катедра

Стара катедра — памʼятка місцевого значення. Статус визначений рішення виконкому Волинської обласної ради № 76 від 03.04.92.

Стара катедра — це народна назва решток мурованого храму ХІІ ст. Археологічні розкопки говорять про послідовне існування кількох храмів на цьому місці.

Найдавніший храм зʼявився на цьому місці приблизно в часи поширення християнства на Русі. Можливо, що із заснуванням у 992 р. володимирської єпархії саме ця церква стала кафедральним собором. За іншими даними, найдавніший храм не був добудований, а на його місці почали зводити новіший.

Жодних достовірних відомостей, окрім археологічних знахідок та народних переказів, про цей храм не існує.

Новий (уже деревʼяний) храм згадується у заповіті старости Володимирського та Вінницького, маршалка землі Волинської князя Теодора Андрійовича Сангушка від 9 листопада 1547 р. У візитації 1695 р. храм названий «стародавньою кафедрою володимирських єпископів». У візитації 1695 р. занотовано, що церква в 1683 р. «згнила».[4]

У XVIII ст. на цьому місці була збудована деревʼяна каплиця Теодора Стратилата, яку розібрали у 1815 р.

При розкопках 1886 р. виявлені склепи усередині церкви та поховання навколо неї. Повторні розкопки були проведені в 1975 р.[5]

Стара катедра. Липень 2016

Економіка
  • на території Федорівки розташоване стратегічне підприємство «Курка-Чеботурка», яке виробляє відому на всю Україну продукцію;
  • підприємство «Авто-Тема», яке займається переобладнанням авто на газ;
  • ВАТ «Комбікормовий завод», який займається переробкою зернових культур;

Визначні місця
  • Ландшафтний заказник місцевого значення Мочиська.
  • Урочище «Білі береги», який вважається пляжом для дітей.
  • Місця на березі Луги, де можна гарно відпочити і половити рибу

Уродженці села
  • Натрасенюк Віра Михайлівна (1947—2021). Навчалась у Володимир-Волинській загальноосвітній політехнічній школі № 1. У 1984 році закінчила Чернівецьке культурно-освітнє училище. Працювала директором будинку народної творчості та дозвілля села Лівинці Кельменецького району Чернівецької області. Колективу було присвоєно почесне звання «Народний аматорський». Під її керівництвом заклад став переможцем Всеукраїнського конкурсу-огляду сільських клубних закладів і відзначений дипломом І ступеня Міністерства культури і мистецтв України, фольклорно-етнографічний колектив «Левенки» нагороджений Почесною грамотою і медаллю Кабінету Міністрів України. Віра Миколаївна Натрасенюк удостоєна звання «відмінник освіти України», нагороджена ювілейною медаллю з нагоди 10-річчя Незалежності України. У 2003 році удостоєна звання «Заслужений працівник культури України»[джерело?]. Померла 3 вересня 2021 року[6].

Примітки
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 19 жовтня 2019.
  4. Теодорович Н. И. Город Владимир Волынской губернии в связи с историей Волынской иерархии: исторический очерк. — Почаев, 1893. — 529 с.
  5. Раппопорт П. А. Старая кафедра в окрестностях Владимира-Волынского //Советская археологія, 1977, № 4 , с. 253—266.
  6. voldemar. Буковинський центр культури та мистецтва — Вічна пам'ять Вірі Натрасенюк. bukcentre.cv.ua (uk-ua). Процитовано 25 грудня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.