Фелікс Мендель
Фелікс Мендель (нім. Felix Mendel, 2 березня 1862, Ессен, Німецький союз — 19 грудня 1925) — німецький лікар, відомий першим описом внутрішньошкірної туберкулінової реакції для діагностики туберкульозу, відомої тепер більше як проба Манту[2].
| Фелікс Мендель | |
|---|---|
| Felix Mendel | |
| Народився |
2 березня 1862[1] Ессен, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецький союз |
| Помер | 19 грудня 1925[1] (63 роки) |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Німецька імперія,.svg.png.webp){kind=small} Веймарська республіка |
| Національність | німець |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Лейпцизький університет |
| Галузь | фтизіатрія, громадське здоров'я |
| Ступінь | доктор медицини |
| Відомий завдяки: | проба Менделя—Манту |
Життєпис
Фелікс Мендель народився у Ессені. Учився медицини у Бонні, Фрайбургу, Берліні, та Марбургу. Закінчив Лейпцизький університет у 1884 році. Помер під час подорожі у 1925 році[2].
Внесок у медицину
Мендель перший описав реакцію на внутрішньошкірне введення туберкуліну. Проте пробу пізніше названо на честь французького лікаря Шарля Манту[2].
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.