Фердинанд Кеттлер

Фердина́нд фон Ке́ттлер (нім. Ferdinand von Kettler; 1 листопада 1655(16551101) — 4 травня 1737[1]) — герцог Курляндії і Семигалії (1730–1737). Останній голова герцогства з німецької династії Кеттлерів. Імперський князь Священної Римської імперії[3]. Син Якова Кеттлера. Помер у Данцигу, Пруссія.

Фердинанд Кеттлер
Фердинанд Кеттлер
Портрет Кеттлера
Герцог Курляндії і Семигалії
1730 — 4 травня 1737[1]
Попередник: Фрідріх-Вільгельм Кеттлер
Наступник: Ернст-Йоганн Бірон
 
Народження: 1 листопада 1655(1655-11-01)
Мітава, Семигалія
Смерть: 4 травня 1737(1737-05-04) (81 рік)
Данциг, Пруссія[1]
Поховання: Мітавський палац
Національність: німець
Країна: Річ Посполита
Релігія: лютеранин
Рід: Кеттлери
Батько: Яків Кеттлер[2]
Мати: Луїза-Шарлотта[2]
Шлюб: Johanna Magdalene of Saxe-Weissenfelsd
 
Військова служба
Роки служби: 1686—1689
Приналежність: Бранденбург-Пруссія
Рід військ: Прусська армія
Звання: полковник
Командував: Курляндський піхотний полк
Битви: Велика турецька війна
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Фердинанд Кеттлер народився 1 листопада 1655 року, в Мітаві, в родині Якова Кеттлера, герцога Курляндії і Семигалії, та його дружини Луїзи-Шарлотти Бранденбурзької.

У 1658—1660 роках, під час шведського Потопу, хлопець разом із сім'єю утримувся у шведському полоні в Ризі, а згодом в Івангороді.

Після смерті батька в 1682 році, герцогство перейшло старшому братові Фердинанда — Фрідріху-Казимиру. Сам Фердинанд поступив на службу до війська Бранденбург-Пруссії. У вересні 1686 року він став полковником Курляндського піхотного полку, яким командував його покійний брат Олександр. Фердинанд керував підрозділом до 1689 року, беручи участь у Великій турецькій війні. Згодом він дослужився до чину генерал-лейтенанта.

1698 року Фрідріх-Казимир помер, внаслідок чого перестол перейшов його малолітньому сину Фрідріху-Вільгельму. Мати хлопчика і Фердинанд стали його опікунами, регентами герцогства.

З початком Великої Північної війни в 1700 році, Фрідріх брав участь у боях під Ригою. Після поразки в битві на Дюні він утік до Данцигу, де прожив до кінця життя. Ландаг герцогства відмовився визнавати за Фердинандом права герцога.

Коли Фрідріх-Вільгельм, чоловік Анни Іванівни, раптово помер, Фердинанд залишився єдиним кандидатом на пост герцога з дому Кеттлерів. Але він не відважувався повертатися на батьківщину. Номінально герцогством керувала регентша Анна Іванівна, а фактично — російський посол Петро Бестужев. 1725 року Ландаг обрав новим герцогом Моріца Саксонського, проте він невдовзі покинув Курляндію через негаразди із російською імперською адміністрацією.

1730 року 75-річний Фердинанд одружився із молодою Йоганною-Магдалиною Саксен-Вейссенфельс. Того ж року Анна Іванівна зійшла на царський престол і Фердинанд був визнаний герцогом. 1736 року польський король Август ІІІ таємно пообіцяв герцогство Ернсту-Йоганну Бірону, коханцеві Анни, й мав великий вплив на куряляндські справи.

Фердинанд Кеттлер помер 4 травня 1737 року, в Данцигу, у віці 84 років. Він не мав дітей, тому Ландаг обрав Ернста-Йоганна Бірона новим герцогом.

Сім'я

Родовід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
8. Готтгард, курляндський герцог
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Вільгельм, курляндський герцог
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
9. Анна, мекленбурзька принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Яків, курляндський герцог
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
10. Альбрехт-Фрідріх, прусський герцог
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Софія, прусська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
11. Марія-Елеонора, клевська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Фердинанд, курляндський герцог
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
12. Йоганн-Сигізмунд, бранденбурзький маркграф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. Георг-Вільгельм, бранденбурзький маркграф
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
13. Анна, прусська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. Луїза-Шарлотта, бранденбурзька принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
14. Фрідріх IV, пфальцський курфюрст
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. Єлизавета-Шарлотта, пфальцська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
15. Луїза-Юліанна, нассау-оранська принцеса
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки
  1. Neander, Irene. Ferdinand Kettler. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1961, Band 5, S. 90 f. (Digitalisat).
  2. Lundy D. R. The Peerage
  3. 1654 року цей титул отримав Яків Кеттлер для себе і своїх нащадків (Arbusov, Leonid. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. — Riga: Jonck und Poliewsky, 1918. — 33. Herzog Jakob von Kurland. — S. 210).

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фердинанд Кеттлер

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.