Фердинанд II (король Неаполю)
Фердинанд II (італ. Ferdinando II; 26 серпня 1469 — 7 вересня 1496) — король Неаполя і Єрусалиму у 1495—1496 роках.
| Фердинанд II | ||
 Фердинанд II | ||
| [[Файл:|90px|Фердинанд II]] | ||
| ||
|---|---|---|
| 1495 — 1496 | ||
| Попередник: | Альфонсо II | |
| Наступник: | Фредерік I | |
| ||
| 1495 — 1496 | ||
| Попередник: | Альфонсо II | |
| Наступник: | Фредерік I | |
| ||
| 1495 — 1496 | ||
| Коронація: | Титулярний | |
| Попередник: | Альфонсо II | |
| Наступник: | Фредерік I | |
| Народження: |
26 серпня 1469 Неаполь | |
| Смерть: |
7 вересня 1496 м. Сомма-Везув'яна | |
| Поховання: | San Domenico Maggiored | |
| Країна: | Неаполітанське королівство | |
| Рід: | Трастамара | |
| Батько: | Альфонсо II | |
| Мати: | Іпполіта Марія Сфорца | |
| Шлюб: | Joanna of Naplesd | |
Біографія
Походив з династії Трастамара. Син Альфонсо II, короля Неаполя і Єрусалиму, й Іпполіти Марії Сфорци. Здобув гарну освіту при дворі свого діда Фердинанда I.
У 1495 році після зречення свого батька посів трон Неаполя. У цей час французькі війська на чолі із королем Карлом VIII Валуа вже перетнули Центральну Італію. Фердинанд II спробував організувати оборону, втім його війська у боях при річках Лірі й Гарільяно зазнали поразок. Слідом за цим Капую і Гаету захопили французи. Тоді в Неаполі виник заколот, що призвів до захоплення міста Карлом VIII. Спротив чинив лише Кастель-дель-Ово.
Король втік до Іскьї з флотом у 14 галер, частиною королівського почту. При підході до острова проти нього виступила місцева залога, командувач якої вже домовився з французами. Фердинанд II особисто його вбив при зустрічі, але вимушений був відступити до Сицилії.
Незабаром він вступив у союз із папою римським Олександром VI, до якого вступили імператор Максиміліан I Габсбург, Фердинанд II, король Арагону, Людовіко Сфорца, герцог Мілану, Венеціанська республіка. Фердинанд II у 1496 році висадився в Калабрії, де підійшов до Семінари, де зазнав поразки від французів на чолі із Бернаром Стюартом д'Обіньї. Тому король рушив морем до Неаполя. На шляху зайняв о. Іскія, а потім при підтримці місцевого населення зайняв Неаполь.
Після цього за допомогою кастильського генерала Гонсало Фернандес де Кордова у битві при Ателла завдав рішучої поразки ворогу на чолі із герцогом Жильбером Бурбон-Монпансьє, після цього зумів відвоювати практичне усе Неаполітанське королівство. У серпні 1496 році оженився на зведеній стрийні Хуані. Слідом за цим подружжя підправилося у весільну подорож, але у Сомма-Везув'яні король раптово захворів й помер 7 вересня того ж року. Владу успадкував його стрийко Фредерік.
Сім'я
Дружина — Хуана, донька Фердинанда I Трастамара, короля Неаполя, та Хуани Трастмара Арагонської.
Дітей не було.
Джерела
- Claudia Vultaggio: Ferdinand II. Vinzenz von Aragón. // Lexikon des Mittelalters (LexMA). Band 4, Artemis & Winkler, München/Zürich 1989, ISBN 3-7608-8904-2, Sp. 366—367. (нім.)
- William H. Prescott. History of the Reign of Ferdinand and Isabella, the Catholic, of Spain. Volume II. London: Bradbury and Evans, 1854. (англ.)