Флавій Венанцій Опіліон
Флавій Венанцій Опіліон (*Flavius Venantius Opilio, д/н — після 534) — державний діяч часів королівства остготів.
| Флавій Венанцій Опіліон | |
|---|---|
![]() Базиліка Св. Юстини в Павії | |
| Народився | невідомо |
| Помер | після 534 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик |
| Посада | консул |
| Термін | 524 рік |
| Попередник | Флавій Аніцій Максим |
| Наступник | Флавій Феодор Філоксен Сотеріх Філоксен |
| Рід | Флавії Опіліони |
| Батько | Флавій Руфій Опіліон |
Життєпис
Походив зі знатної африканської родини. Молодший син Флавія Руфія Опіліона, консула 453 року. Про дату народження нічого невідомо. Початковій кар'єрі з 500 року завдячує старшому брату Кипріану, а потім родинним зв'язкам через дружини з родом Цецин Деціїв Василів.
У 524 році призначено консулом (з імператором Юстином I). Того ж року був одним зі свідків під час судового процесу проти Боеція в Равенні, чим сприяв своїй кар'єрі. 526 року рушив до Лігурії, де повідомив населенню проти сходження на трон короля Аталаріха.
У 527 році призначено на посаду коміта священних щедрот. За власний рахунок фінансував спорудження базиліки Святого Юліана в Падуї. 529 року був учасником Другого Оранського собору.
У 534 році призначено преторіанським префектом Італії. Того ж року супроводжував патриція Ліберія, який очолив посольство до імператора Юстиніана I.
Подальша доля невідома.
Джерела
- S.J.B. Barnish, Cassiodorus: Variae. — Liverpool : University Press, 1992. — P. 77f. (англ.)
- André Vauchez, Richard Barrie Dobson, Michael Lapidge. Encyclopedia of the Middle Ages. — Routledge, 2000. — P. 796. — ISBN 1579582826. (англ.)
