Флавій Феліціан
Флавій Феліціан (*Flavius Felicianus, д/н — бл. 337) — державний і військовий діяч Римської імперії.
| Флавій Феліціан | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | бл. 337 |
| Країна |
Стародавній Рим Візантійська імперія |
| Діяльність | державний службовець |
| Посада | давньоримський сенатор |
| Військове звання | консул |
| Термін | 337 рік |
| Попередник | Вірій Непоціан |
| Наступник | Флавій Урс |
| Конфесія | християни |
Життєпис
Походження достеменно невідомо. Ймовірно брав участь у походах імператора Костянтина I. 335 року призначений комітом Сходу, за деякими відомостями ставши першим, хто отримав цю посаду.
337 року призначається консулом (разом з Фабієм Тіціаном). Подальша доля є суперечливою. На думку більшості дослідників загинув після смерті імператора під час знищення легіонерами родичів Костянтина I, окрім його синів. На це побічно вказує те, що його ім'я було збито на одному написі з Путеол. Противники цієї версії зазначають, що коміта Феліціана напочатку 340-х років згадує напис, відповідно до якого той був жерцем Аполлона в Дельфах. Але це протирічить джерелам, згідно з якими Флавій Феліціан був християнином.
Джерела
- Jones A. H. M. Fl. Felicianus 5 // Prosopography of the Later Roman Empire/ A. H. M. Jones, J. R. Martindale, J. Morris. — [2001 reprint]. — Cambridge University Press, 1971. — Vol. I: A.D. 260—395. — P. 330—331. — ISBN 0-521-07233-6.
- Noel Lenski. Constantine and the Cities: Imperial Authority and Civic Politics. University of Pennsylvania Press, 2016. р. 216.