Фламандська мова
Фламандська мова (нід. Vlaams) — розмовна (неофіційна) назва нідерландської мови (нід. Nederlands) Бельгії. В офіційному вжитку Бельгії та ЄС (законодавчих актах і навчальних закладах) ця назва не використовується.
| Фламандська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Бельгія |
| Регіон | Європа |
| Носії | 6.1 млн. |
| Писемність | латинське письмо |
| Класифікація |
Індо-Європейська Германська Західно-германська Нижньофранкська Нідерландська |
| Офіційний статус | |
| Офіційна | Офіційно не використовується. |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | немає |
Розрізняють чотири основні діалекти нідерландської, поширені в Бельгії: брабантський, східнофламандський, західнофламандський та лімбурзький. Усі ці говірки можна почути й у Нідерландах.
Лінгвістично терміну «(західно)фламандська мова» вживають на позначення мікромови колишнього графства Фландрії (відповідає сучасній території провінцій Західної й Східної Фландрії, а ще французької й Зеландської Фландрії).
Приклад
Переклад «Заповіту» Т. Г. Шевченка від нідерландськомовного бельгійця[1] (переклав Г. Схамелгавт)
|
Примітки
- Т. Г. Шевченко, Заповіт мовами народів світу, К., «Наукова думка», 1989
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.