Формула-1 — Гран-прі Іспанії 1981
Гран-прі Іспанії 1981 року — сьомий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 21 червня на трасі Харама. Остання перемога Жиля Вільньова.
 XXVII Gran Premio de España | ||
| 7-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №349 | ||
| ← 6.Монако • 8.Франція → | ||
| Дата | 21 червня 1981 року | |
| Місце | Харама | |
| Траса | Харама | |
| Довжина кола | 3.312 км | |
| Дистанція | 264.960 км (80 кіл) | |
| Погода | Сонячно, дуже спекотно, сухо[1] | |
| Поул | ||
| 1:13.754 |  Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра |
| Найшвидше коло | ||
| 1:17.818 (5 коло) |
.svg.png.webp){kind=small} Алан Джонс |
Вільямс-Косворт |
| Подіум | ||
| Переможець | .svg.png.webp){kind=small} Жиль Вільньов |
Феррарі |
| 2 місце | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра |
| 3 місце |  Джон Вотсон |
Макларен-Форд |
 | ||
| 1980 ← Гран-прі Іспанії 1981 → 1986 | ||
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Жиль Вільньов |
Феррарі | 80 | 1:46:35,0 | 7 | 9 |
| 2 | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра | 80 | +0.22 | 1 | 6 |
| 3 | Джон Ватсон |
Макларен-Форд | 80 | +0.58 | 4 | 4 |
| 4 |  Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд | 80 | +1.01 | 3 | 3 |
| 5 |  Еліо де Анджеліс |
Лотус-Форд | 80 | +1.24 | 10 | 2 |
| 6 | Найджел Менселл |
Лотус-Форд | 80 | +28.58 | 11 | 1 |
| 7 | Алан Джонс |
Вільямс-Форд | 80 | +56.58 | 2 | |
| 8 |  Маріо Андретті |
Альфа Ромео | 80 | +1:00.80 | 8 | |
| 9 | Рене Арну |
Рено | 80 | +1:07.08 | 17 | |
| 10 | Бруно Джакомеллі |
Альфа Ромео | 80 | +1:13.65 | 6 | |
| 11 |  Чіко Серра |
Фіттіпальді-Форд | 79 | +1 коло | 21 | |
| 12 |  Кеке Росберг |
Фіттіпальді-Форд | 78 | +2 кола | 15 | |
| 13 | Патрік Тамбе |
Теодор-Форд | 78 | +2 кола | 16 | |
| 14 |  Елісео Саласар |
Інсайн-Форд | 77 | +3 кола | 24 | |
| 15 | Дідьє Піроні |
Феррарі | 76 | +4 кола | 13 | |
| 16 |  Дерек Делі |
Марч-Форд | 75 | +5 кіл | 22 | |
| НКЛ | Едді Чівер |
Тіррелл-Форд | 62 | не класифікований | 20 | |
| Схід | Жан-П'єр Жабуї |
Ліж'є-Матра | 51 | гальма | 19 | |
| Схід |  Ектор Ребаке |
Бребгем-Форд | 46 | коробка передач | 18 | |
| Схід | Зіґфрід Стор |
Ерроуз-Форд | 43 | запалювання | 23 | |
| Схід | Нельсон Піке |
Бребгем-Форд | 43 | аварія | 9 | |
| Схід | Ален Прост |
Рено | 28 | виліт | 5 | |
| Схід | Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд | 21 | гальма | 12 | |
| Схід | Андреа де Чезаріс |
Макларен-Форд | 9 | аварія | 14 | |
| НКВ | Мікеле Альборето |
Тіррелл-Форд | ||||
| НКВ | Беппе Габ'яні |
Озелла-Форд | ||||
| НКВ |  Слім Борґудд |
АТС-Форд | ||||
| НКВ | Браян Гентон |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Дерек Ворвік |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Джорджіо Франча |
Озелла-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—13 — Алан Джонс
- 14—80 — Жиль Вільньов
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.