Формула-1 — Гран-прі Великої Британії 1981
Гран-прі Великої Британії 1981 року (англ. XXXIV Marlboro British Grand Prix) — дев'ятий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 18 липня на трасі Сільверстоун. Свою другу перемогу здобув Джон Вотсон.
Еліо де Анжеліс в ході перегонів
 XXXIV Marlboro British Grand Prix | ||
| 9-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №351 | ||
| ← 8.Франція • 10.Німеччина → | ||
| Дата | 18 липня 1981 року | |
| Місце | Нортгемптоншир | |
| Траса | Сільверстоун | |
| Довжина кола | 4.719 км | |
| Дистанція | 320.892 км (68 кіл) | |
| Погода | Хмарно, сухо[1] | |
| Поул | ||
| 1:11.000 |  Рене Арну |
Рено |
| Найшвидше коло | ||
| 1:15.067 (50 коло) |
Рене Арну |
Рено |
| Подіум | ||
| Переможець | Джон Вотсон |
Макларен-Форд |
| 2 місце |  Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд |
| 3 місце | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра |
 | ||
| 1980 ← Гран-прі Великої Британії 1981 → 1982 | ||
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Джон Вотсон |
Макларен-Форд | 68 | 1:26:54.80 | 5 | 9 |
| 2 | Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд | 68 | +40.65 | 9 | 6 |
| 3 | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра | 67 | +1 коло | 14 | 4 |
| 4 |  Едді Чівер |
Тіррелл-Форд | 67 | +1 коло | 23 | 3 |
| 5 |  Ектор Ребаке |
Бребгем-Форд | 67 | +1 коло | 13 | 2 |
| 6 |  Слім Борґудд |
АТС-Форд | 67 | +1 коло | 21 | 1 |
| 7 |  Дерек Делі |
Марч-Форд | 66 | +2 кола | 17 | |
| 8 | Жан-П'єр Жар'є |
Озелла-Форд | 65 | +3 кола | 20 | |
| 9 | Рене Арну |
Рено | 64 | розподільник запалювання | 1 | |
| 10 |  Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд | 64 | двигун | 10 | |
| 11 | .svg.png.webp){kind=small} Марк Зурер |
Теодор-Форд | 61 | нестача палива | 24 | |
| Схід | Маріо Андретті |
Альфа Ромео | 59 | дросель | 11 | |
| Схід |  Кеке Росберг |
Фіттіпальді-Форд | 56 | задня підвіска | 16 | |
| ДСК | Еліо де Анджеліс |
Лотус-Форд | 25 | ігнорував жовті прапори | 22 | |
| Схід | Ален Прост |
Рено | 17 | двигун | 2 | |
| Схід | Патрік Тамбе |
Ліж'є-Матра | 15 | зчеплення | 15 | |
| Схід | Дідьє Піроні |
Феррарі | 13 | двигун | 4 | |
| Схід |  Нельсон Піке |
Бребгем-Форд | 11 | покришка | 3 | |
| Схід | Бруно Джакомеллі |
Альфа Ромео | 5 | коробка передач\трансмісія | 12 | |
| Схід | .svg.png.webp){kind=small} Жиль Вільньов |
Феррарі | 4 | аварія | 8 | |
| Схід | .svg.png.webp){kind=small} Алан Джонс |
Вільямс-Форд | 3 | аварія | 7 | |
| Схід | Андреа де Чезаріс |
Макларен-Форд | 3 | аварія | 6 | |
| Схід | Мікеле Альборето |
Тіррелл-Форд | 1 | зчеплення | 19 | |
| Схід | Зіґфрід Стор |
Ерроуз-Форд | 0 | аварія | 18 | |
| НКВ | Чіко Серра |
Фіттіпальді-Форд | ||||
| НКВ | Браян Гентон |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Найджел Менселл |
Лотус-Форд | ||||
| НКВ |  Елісео Саласар |
Інсайн-Форд | ||||
| НКВ | Дерек Ворвік |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Беппе Габ'яні |
Озелла-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—16 — Ален Прост
- 17—60 — Рене Арну
- 61—68 — Джон Вотсон
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.