Формула-1 — Гран-прі Лас-Вегаса 1981
Гран-прі Лас-Вегаса 1981 року (англ. 1st Caesars Palace Grand Prix) — п'ятнадцятий етап чемпіонату світу 1981 року з автоперегонів у класі Формула-1, що відбувся 17 жовтня на автодромі Цезарс Палас у Лас-Вегасі. Дванадцята та остання в кар'єрі перемога австралійця Алана Джонса. Нельсон Піке, який фінішував п'ятим, здобув два очки й уперше став чемпіоном світу.
 1st Caesars Palace Grand Prix | ||
| 15-й з 15 етапів сезону 1981/ Гонка №357 | ||
| ← 14.Канада • 1.Південна Африка → | ||
| Дата | 17 жовтня 1981 року | |
| Місце | Лас-Вегас, Невада | |
| Траса | Цезарс Палас | |
| Довжина кола | 3.637 км | |
| Дистанція | 272.775 км (75 кіл) | |
| Погода | Спекотно, сонячно[1] | |
| Поул | ||
| 1:17.821 |  Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд |
| Найшвидше коло | ||
| 1:20.156 (49 коло) |
 Дідьє Піроні |
Феррарі |
| Подіум | ||
| Переможець | .svg.png.webp){kind=small} Алан Джонс |
Вільямс-Форд |
| 2 місце | Ален Прост |
Рено |
| 3 місце |  Бруно Джакомеллі |
Альфа Ромео |
 | ||
| не було ← Гран-прі Лас-Вегаса 1981 → 1982 | ||
Останні перегони у Формулі-1 для Ектора Ребаке та Беппе Габ'яні.
Перегони
| Пілот | Команда | Кіл | Час | Старт | Очок | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Алан Джонс |
Вільямс-Форд | 75 | 1:44:09.077 | 2 | 9 |
| 2 | Ален Прост |
Рено | 75 | + 20.048 | 5 | 6 |
| 3 | Бруно Джакомеллі |
Альфа Ромео | 75 | + 20.428 | 8 | 4 |
| 4 |  Найджел Менселл |
Лотус-Форд | 75 | + 47.473 | 9 | 3 |
| 5 |  Нельсон Піке |
Бребгем-Форд | 75 | + 1:16.438 | 4 | 2 |
| 6 | Жак Лаффіт |
Ліж'є-Матра | 75 | + 1:18.175 | 12 | 1 |
| 7 | Джон Вотсон |
Макларен-Форд | 75 | + 1:18.497 | 6 | |
| 8 | Карлос Ройтеманн |
Вільямс-Форд | 74 | +1 коло | 1 | |
| 9 | Дідьє Піроні |
Феррарі | 73 | +2 кола | 18 | |
| 10 |  Кеке Росберг |
Фіттіпальді-Форд | 73 | +2 кола | 20 | |
| 11 | Рікардо Патрезе |
Ерроуз-Форд | 71 | +4 кола | 11 | |
| 12 | Андреа де Чезаріс |
Макларен-Форд | 69 | +6 кіл | 14 | |
| 13 | Мікеле Альборето |
Тіррелл-Форд | 67 | двигун | 17 | |
| НКЛ |  Елісео Саласар |
Інсайн-Форд | 61 | +14 кіл | 24 | |
| Схід | Дерек Ворвік |
Тоулмен-Гарт | 43 | коробка передач | 22 | |
| Схід | Маріо Андретті |
Альфа Ромео | 29 | задня підвіска | 10 | |
| ДСК | .svg.png.webp){kind=small} Жиль Вільньов |
Феррарі | 22 | паливо[2] | 3 | |
| Схід |  Ектор Ребаке |
Бребгем-Форд | 20 | дросель | 16 | |
| Схід | .svg.png.webp){kind=small} Марк Зурер |
Теодор-Форд | 19 | задня підвіска | 23 | |
| Схід | Едді Чівер |
Тіррелл-Форд | 10 | двигун | 19 | |
| Схід | Рене Арну |
Рено | 10 | електрика | 13 | |
| Схід | Патрік Тамбе |
Ліж'є-Матра | 2 | аварія | 7 | |
| Схід | Еліо де Анджеліс |
Лотус-Форд | 2 | витік води | 15 | |
| Схід | Жан-П'єр Жар'є |
Озелла-Форд | 0 | трансмісія | 21 | |
| НКВ |  Слім Борґудд |
АТС-Форд | ||||
| НКВ | Чіко Серра |
Фіттіпальді-Форд | ||||
| НКВ |  Дерек Делі |
Марч-Форд | ||||
| НКВ | Жак Вільньов |
Ерроуз-Форд | ||||
| НКВ | Браян Гентон |
Тоулмен-Гарт | ||||
| НКВ | Беппе Габ'яні |
Озелла-Форд | ||||
Кола лідирування
- 1—75 — Алан Джонс.
Положення в чемпіонаті після Гран-прі
|
|
- Примітка: Тільки 5 позицій включені в обидві таблиці.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.