Фоча (Боснія)
Фоча (босн. Foča, серб. Фоча) — місто на південному сході Боснії і Герцеговини на річці Дрина, в Республіці Сербській, адміністративний центр однойменного муніципалітету та найбільше місто однойменного регіону — одного з 7 регіонів Республіки Сербської.
| Фоча Foča Фоча | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 Панорама Фочі і гирло Чехотіни на Дрині | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 43°30′ пн. ш. 18°47′ сх. д. | ||||
| Країна | Боснія і Герцеговина | |||
| Регіон | Республіка Сербська | |||
| Район | муніципалітет | |||
| Столиця для | Фоча (municipality of the Republika Srpska) | |||
| Засновано | 1368 | |||
| Площа | 208 км² | |||
| Населення | 14 335 (1991) | |||
| Висота НРМ | 442 м | |||
| Водойма | Дрина | |||
| Телефонний код | (387) 058 | |||
| Часовий пояс | CET і UTC+1 | |||
| GeoNames | 3200837 | |||
| OSM | ↑2528196 ·R (Фоча) | |||
| Поштові індекси | 73300 | |||
| Міська влада | ||||
| Мер міста | Здравко Крсманович | |||
| Вебсайт | Громада Фоча | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
  Фоча Фоча (Боснія і Герцеговина) | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Фоча у Вікісховищі | ||||
.svg.png.webp)
Географія
Фоча розташована на кордоні з Чорногорією і Сербією, на перехресті скелястої Герцеговини і лісистої Боснії біля витоку річки Дрина на місці впадіння в Дрину річки Чехотіна. На території муніципалітету Фоча розташована найвища точка БіГ — гора Маглич (2386 м), знаходиться єдиний у БіГ і найбільший в Європі первісний ліс Перучіца в межах Національного парку Сутєска, найкрасивіший у країні водоспад, єдиний на річці Тара каньйон, за глибиною найбільший в Європі і другий у світі, що майже не поступається знаменитому Гранд-Каньйону в США.
Трішки історії
У добу Середньовіччя Фоча була торговельним центром і караван-сараєм, оскільки через місто проходив знаменитий торговельний шлях з Рагузи до Царгорода — славнозвісний дубровницький шлях (італ. Via Drine).
Назва і політика
У Середні віки місто згадувалося під такими писемними назвами Choçe, Coçça, Choza, Coçe, Chozza, Coza, Chotza, Hoča, Hotča, приміром, в липні 1444 р. записується як Хотче, в серпні 1467 р. — Хотча. Припускають, що назва Хоча i Хотча походить від власного імені Хотко, яке сягає корінням до праслов'янського дієслова hotjeti.
У квітні 1992 року після захоплення міста військами боснійських сербів почалися етнічні чистки серед боснійських мусульман, які увінчалися в січні 1994 року зміною самої назви міста і муніципалітету на Србінє [1], що Конституційний суд БіГ визнав незаконним і дискримінаційним в лютому 2004 року, і Фочі було повернуто давню назву.
Демографія
Національний склад муніципалітету Фоча
За останнім офіційним переписом населення 1991 р., громада Фоча мала 40 513 мешканців, розподілених по 120 населених пунктах.
| Населення муніципалітету Фоча | ||||||
| рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | |||
| мусульмани | 20 790 (51,31%) | 23 316 (52,20%) | 25 766 (52,86%) | |||
| серби | 18 315 (45,20%) | 18 908 (42,33%) | 21 458 (44,02%) | |||
| хорвати | 94 (0,23%) | 141 (0,31%) | 218 (0,44%) | |||
| югослави | 463 (1,14%) | 1 069 (2,39%) | 102 (0,20%) | |||
| інші і невизначені | 851 (2,10%) | 1 227 (2,74%) | 1 197 (2,45%) | |||
| всього | 40 513 | 44 661 | 48 741 | |||
Національний склад міста Фоча
| Фоча | ||||||
| рік перепису | 1991 | 1981 | 1971 | |||
| серби | 7 901 (55,11%) | 5 663 (49,11%) | 4 148 (44,80%) | |||
| боснійці | 5 526 (38,54%) | 4 414 (38,28%) | 4 309 (46,54%) | |||
| хорвати | 74 (0,51%) | 87 (0,75%) | 152 (1,64%) | |||
| югослави | 312 (2,17%) | 677 (5,87%) | 50 (0,54%) | |||
| інші і невизначені | 522 (3,64%) | 689 (5,97%) | 598 (6,45%) | |||
| всього | 14 335 | 11 530 | 9 257 | |||
Уродженці Фочі
- Баздуль-Хубіяр Нура — боснійська письменниця, поетеса, драматург.