Французькі Південні і Антарктичні Території
Французькі Південні й Антарктичні Території (ФПАТ) (фр. Terres australes et antarctiques françaises (TAAF)[1]) — заморська територія Франції з особливим статусом. Офіційно статус територій закріплений у 1955 році. Розташовані у південній частині Індійського океану і поділені на п'ять адміністративних округів:
- Острови Амстердам і Сен-Поль (l'île Amsterdam, l'île Saint-Paul);
- Острови Крозе (l'archipel Crozet);
- Острови Каргелен (les îles Kerguelen або les îles de la Désolation);
- Земля Аделі (la Terre Adélie);
- Розсіяні острови в Індійському океані (Îles Éparses).
|
Французькі Південні й Антарктичні Території | |||||
|
|||||
 Розташування Французьких Південних і Антарктичних Територій | |||||
| Столиця | Порт-о-Франсе | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Офіційні мови | Французька | ||||
| Форма правління | Заморські володіння Франції | ||||
| - Президент Франції | Емманюель Макрон | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 439 672 км² без Землі Аделі 7829 км² | ||||
| Населення | |||||
| - перепис 2009 | 140 | ||||
| - Густота | 0/км² | ||||
| Часовий пояс | |||||
| Коди ISO 3166 | TF / ATF / 260 | ||||
| Домен | .tf | ||||
 | |||||
| |||||
Іноді території називають Французькі Південні Території чи Французькі Південні Землі. До них не включають Землю Аделі, адже французький суверенітет над цією територією не визнається міжнародним співтовариством.
З 2004 року території управляються з Реюньйону, проте не входять до його складу. До 2004 року управління цими землями здійснювалось із Парижа.
На острові Амстердам знаходиться єдине постійне поселення територій Мартін-де-Вів'є (фактично це і є столиця цих територій) з чисельністю населення 40 осіб. Переважно це члени наукових експедицій та працівники метеорологічних станцій.
Економічна активність на острові мінімальна. З точки зору промислового рибальства цінність представляє економічна зона біля островів, що входять до складу територій.
Примітки
- List of countries, territories and currencies. Interinstitutional style guide. Publications Office. 12 червня 2008. Процитовано 29 червня 2008.
Література
- Gracie Delépine, Les Îles australes françaises, Ouest-France, Rennes, 1995
- Jacques Nougier Pirate de légines, L'Harmattan, 2003. ISBN 2-7475-4459-1
- Marcel Barbarin Pêche et piraterie dans les quarantièmes rugissants, Ouest-France, 2002. ISBN 2-7373-2967-1