Франц Ніссль

Франц Ніссль (9 вересня 1860, Франкенталь — 11 серпня 1919, Мюнхен) — німецький невропатолог і психіатр XIX сторіччя.

Франц Нісль
нім. Franz Nissl
Народився	9 вересня 1860 Франкенталь (Пфальц)
Помер	11 серпня 1919 (58 років) Мюнхен
Країна	Німеччина
Діяльність	невролог, нейронауковець, психіатр, викладач університету
Alma mater	Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
Галузь	психіатрія
Заклад	Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Ступінь	професор Гейдельберзького університету
Вчителі	Bernhard von Gudden^d і Алоїз Альцгеймер
Відомі учні	Otto Ranke^d і Карл Ясперс
Членство	Гайдельберзька академія наук і Гайдельберзька академія наук
Батько	Georg Joseph Michael Theodor Nissl^d
Автограф
Франц Ніссль у Вікісховищі

Відомий своїм методом забарвлення нервових волокон (метод Ніссля), винайдений ним іще у студентські роки, та відкритою ним хроматофільною субстанцією в тілі та дендритах нейронів (субстанція Ніссля).

Здобув відомість вивченням мозкової речовини, будови нейронів, змін глії, елементів крові та кровоносних судин. Головна заслуга Ф. Ніссля — співвідношення фактів будови та морфологічних змін із нервовою та психіатричною патологією.

Ввів люмбальну пункцію спинного мозку, винайдену Генріхом Квінке, в широке застосування в неврології, за що отримав прізвисько «Великий пунктатор» (лат. Punctator Maximus).

Наприкінці XIX сторіччя був особистим лікарем баварського короля Оттона. З 1904 року — професор Гейдельберзького університету і завідувач кафедри. У роки Першої світової війни начальник великого військового шпиталю. З 1918 року працював у Мюнхені.

Найближчий друг та співавтор Алоїза Альцгеймера.

Франць Ніссль мав почуття гумору. Дуже любив сучасну йому музику.

Джерела

• August W. Holldorf. Nissl, Franz. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1999, Band 19, S. 290 f. (Digitalisat).
• Karl Jaspers: Philosophische Autobiographie. Erweiterte Neuausgabe. (Serie Piper; Bd. 150). Piper, München 1977, 2. Auflage 1984, ISBN 3-492-00450-4, S. 17-31.