Фридріх Вільгельм Шадоу
Фридріх Вільгельм фон Шадоу (нім. Friedrich Wilhelm von Schadow; 6 вересня 1788, Берлін — 19 березня 1862 , Дюссельдорф) — німецький художник. Разом із представником назарейців Петером фон Корнеліусом заснував Дюссельдорфську художню школу.
| Фридріх Вільгельм Шадоу | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Friedrich Wilhelm von Schadow | ||||
|
| ||||
| Народження |
6 вересня 1788[1][2][3] Берлін, Королівство Пруссія[1] | |||
| Смерть | 19 березня 1862[1][4][3] (73 роки) | |||
| Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[1] | ||||
| Країна |
| |||
| Діяльність | художник, викладач університету, митець | |||
| Вчитель | Йоганн Готтфрід Шадов | |||
| Відомі учні | Richard Freytagd, Elisabeth Baumannd, Крістіан Альбрехт фон Бензон, Moritz Berendtd, Andreas Müllerd, Johann Wilhelm Schirmerd, Wilhelm Schirmerd, Heinrich Mücked, Andreas Achenbachd і Отто Менгельбергd | |||
| Працівник | Дюссельдорфська академія мистецтв | |||
| Батько | Йоганн Готтфрід Шадов | |||
| Брати, сестри | • Lida Bendemannd і Rudolph Schadowd[5] | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
|
| ||||
Життєпис
Фридріх Вільгельм фон Шадоу — син скульптора Йоганна Готтфріда Шадоу. Свої перші уроки мистецтва Фридріх отримав від батька.
У 20 років Фридріх Вільгельм вступив до Берлінської академії мистецтв і навчався там у Фридріха Георга Вейча та Карла Вільгельма Ваха. У 1806 портрет Юлії Цельтер роботи Шадоу взяв участь у великій академічній виставці. Донька Карла Фрідріха Цельтера постала на портреті в образі святої Цецилії Римської у стилі Джона Флаксмана. У 1806—1807 Шадоу перебував на службі в прусській армії.
Успішно закінчивши Академію, Фридріх Вільгельм разом із братом скульптором Рудольфом Шадоу вирушив до Італії. Там він познайомився з датським скульптором Бертелем Торвальдсеном, а через нього увійшов до кола художників, які оберталися навколо Кароліни фон Гумбольдт. Творчість назарейців Петера фон Корнеліуса, Фрідріха Овербека, Філіпа Фейта та Карла Вільгельма Ваха справила на Шадоу велике враження, і він вирішив приєднатися до цієї групи у 1813 році.

У 1814 під впливом Фрідріха Овербека Шадоу перейшов у католицтво. Під час свого перебування у Римі Шадов писав переважно монументальні полотна на релігійну тематику в академічно-класицистському стилі.
У 1816—1818 разом із Корнеліусом, Овербеком та Фейтом Шадоу брав участь у оформленні вілли Бартольди. Влітку 1819 на прохання Карла Фрідріха Шинкеля Шадоу повернувся до Берліна, де отримав звання доцента в Берлінській академії мистецтв.
В 1820 Шадоу одружився з Шарлоттою фон Грошке, донькою придворного лікаря Йогана Готліба фон Грошке. У їхньому шлюбі народилися донька Софія, яка згодом стала дружиною Ріхарда Газенклевера, і син Йоганн Готфрід Рудольф Шадоу, який згодом став генерал-лейтенантом прусської армії.
У 1822—1825 Шадоу керував у Берліні великою майстернею, де завдяки заступництву короля навчалося багато учнів. В кінці 1825 Шадоу закрив майстерню і був призначений пруським міністром у справах культів Карлом фон Штейном цум Альтенштейном директором Дюссельдорфської академії мистецтв, став наступником Петера фон Корнеліуса. Через кілька років у Дюссельдорф прибули найталановитіші його учні, серед яких були Едуард Бендеман, Теодор Гільдебрандт, Юліус Гюбнер, Франц Іттенбах, Генріх Гофман, Карл Фрідріх Лессінг і Карл Фердинанд Зон, що сприяло становленню Дюссельдорфської художньої школи.
У 1857 напередодні свого 69-го дня народження Шадоу розбив удар, від якого він уже не зміг оговтатися. Через два роки Шадоу склав усі свої повноваження та пішов із громадського життя.
Галерея

Портрет юної римлянки (Ангелін Магтті). 1818, Нова Пінакотека, Мюнхен .
Марія Потоцька, уроджена Ржевуська, в одязі епохи ренесансу . 1820-ті, Національний музей (Варшава) .
Венцеслав та Костянтин Потоцькі, сини Марії Потоцької (Ржевуської) та Ярослава Потоцького . 1820, Національний музей (Варшава) .
Подвійний портрет принца Фрідріха Прусського та принца Вільгельма Сольмс-Браунфельського у кірасирській формі. 1830, музей Кунстпаласт, Дюссельдорф .
Міньйона . 1828, Музей образотворчих мистецтв (Лейпциг) .
Пам'ятник Фрідріху Вільгельму фон Шадову у Дюссельдорфі . 1869, скульптор Август Віттіг. Пам'ятник зберігся .
Література
- Шадов // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118748181 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- http://www.deutsche-biographie.de/pnd118748181.html
- The Fine Art Archive — 2003.
- Wilhelm Schadow
- Шадов // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1903. — Т. XXXIX. — С. 94–96.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фридрих Вильгельм фон Шадов
- Бібліографія. Фридріх Вільгельм Шадоу // Національна бібліотека Німеччини
- Европейское искусство: Живопись. Скульптура. Графика: Энциклопедия: В 3 т. — М.: Белый город, 2006.[недоступне посилання з Октябрь 2019][недоступне посилання]
