Фрідріх Генріх Якобі

Фрідріх Генріх Якобі
нім. Friedrich Heinrich Jacobi
Народження 25 січня 1743(1743-01-25)
Дюссельдорф
Смерть 10 березня 1819(1819-03-10) (76 років)
Мюнхен, Баварія
Громадянство (підданство) Німеччина
Знання мов
  • німецька[1]
    • Ім'я при народженні Фрідріх Генріх Якобі
    Діяльність
  • богослов, прозаїк-романіст, викладач університету, письменник
    • Викладав Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана
    Член Ілюмінати, Баварська академія наук, Emkendorfer Kreisd і Прусська академія наук
    Школа / Традиція Німецька класична філософія
    Основні інтереси Релігія, метафізика, філософія моралі
    Значні ідеї Нігілізм
    Зазнав впливу
  • Адам Сміт, Девід Г'юм, Бенедикт Спіноза, Ґотфрід Вільгельм Лейбніц, Йоганн Вольфганг фон Гете і Іммануїл Кант
    • Історичний період Філософія 19 століття
    Посада таємний радник
    Батько Johann Konrad Jacobid
    Брати, сестри Johann Georg Jacobid
    У шлюбі з Helene Elisabeth Jacobid
    Діти
  • Johann Friedrich Jacobid, Carl Wigand Maximilian Jacobid і Clara von Clermontd
    •  Фрідріх Генріх Якобі у Вікісховищі

    Фрідріх Генріх Якобі (нім. Friedrich Heinrich Jacobi; 25 січня 1743, Дюссельдорф — 10 березня 1819, Мюнхен) — німецький філософ, молодший брат поета Йогана Георга Якобі.

    Робота

    Був членом, потім президентом Баварської академії наук. Знайомство з Віландом і Гете в 1771-1774 роках мало великий вплив на літературну діяльність Якобі. З 1782 року вів листування з Гаманом. У 1785 році Якобі опублікував «Листи про вчення Спінози», адресовані Мозесу Мендельсону. Ця книга, справивши величезний вплив на розвиток німецької філософії, зробила його відомим.

    Філософія

    Свої релігійно-філософські погляди він спочатку намагався проводити в двох романах:

    • «Woldemar» (Фленсбург, 1779 і Лейпциг, 1826) і
    • «Eduard Allwills Briefsammlung» (Бреслау, 1781 і ЛПЦ., 1826).

    У своїх філософських працях Якобі полемізує з раціоналістичними вченнями Канта, Фіхте і Шеллінга, залишаючись на ґрунті суворого теїзму. Джерелом пізнання зовнішнього світу Якобі вважає чуттєве сприйняття. Одного лише чистого розумопогляду не недостатньо для пізнання Бога, необхідна ще віра; як наше око, озброєне телескопом, розрізняє в туманному Чумацькому шляху небесні світила, так наш розум, озброєний вірою, робиться здатним пізнати божественне.

    Джерела
    • Якобі Фрідріх Генріх Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2

    Примітки
    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.