Філадельфія (фільм)

«Філадельфія» (англ. Philadelphia) — американський фільм-драма режисера Джонатана Деммі, що завоював дві премії «Оскар»: за найкращу чоловічу роль і за найкращу пісню до фільму, а також інші призи міжнародних кінофестивалів. «Філадельфія» стала одним із перших фільмів про гомосексуальність, СНІД і гомофобію. В основу сюжету покладена реальна історія адвоката Джеффрі Боуерса, котрий у 1987 році подав до суду на юридичну фірму «Baker & McKenzie» за те, що був несправедливо звільнений. Головні ролі виконували Том Генкс і Дензел Вашингтон.

Філадельфія
англ. Philadelphia
Жанр драма
Режисер Джонатан Деммі
Продюсер Рональд М. Бозман
Джонатан Деммі
Гарі Гоецман
Сценарист Рон Нісванер
У головних
ролях		 Том Генкс
Антоніо Бандерас
Джейсон Робардс
Дензел Вашингтон
Оператор Так Фудзімото
Композитор Говард Шор
Кінокомпанія TriStar Pictures
Дистриб'ютор TriStar Pictures
Тривалість 125 хв.
Мова англійська
Країна  США
Рік 1993
Кошторис 26 млн. $
Касові збори 129 млн. $
IMDb ID 0107818
Рейтинг MPAA: PG-13

Сюжет

Успішного молодого адвоката Ендрю Бекета звільняють з роботи — з юридичної фірми «Вайлт Вівер» — по причині його «некомпетентності». Справжній мотив звільнення інший: менеджерам стало відомо, що він хворий на СНІД гей. Ендрю вирішує судитися із своїми колишніми роботодавцями і шукає собі представника у суді. Але всі адвокати, до котрих він звертається, відмовляються йому допомагати. Так діє спочатку і чорношкірий соціальний адвокат гомофоб Джо Міллер, котрий боїться заразитися ВІЛ через рукостискання. Ендрю вирішує захищати свої інтереси в суді самостійно. В бібліотеці він знаходить відповідний закон і тут же випадково зустрічає Джо, котрий в ім'я законності і справедливості погоджується вести його справу.

В ролях

Пісні зі звукової доріжки
№Назва композиціїВиконавець
1 Streets Of Philadelphia[1] Брюс Спрінгстін
2 Philadelphia Ніл Янг
3 Yes Means Yes Sensible Shoes
4 Please Send Me Someone To Love Sade
5 I Don't Wanna Talk About It Indigo Girls
6 Laudate Dominum Барбара Гендрікс
7 Sister Rosa Neville Brothers
8 Ibo Lele (Dreams Come True) RAM
9 It's In Your Eyes Pauletta Washington
10 All The Way Gary Goetzman
11 God Rest Ye Merry Gentlemen Сірілл Уоттерс
12 Non temer amato bene Люсія Попп
13 Have You Ever Seen The Rain Spin Doctors
14 Dulcissimum Convivium Барбара Хендрікс
15 Lovetown Пітер Гебріел
9 Heaven Q. Lazzarus
10 Mr. Sandman The Flirtations
11 La mamma morta Марія Каллас
12 O nume tutelar Марія Каллас
13 Ebben? ne andrò lontana Марія Каллас
14 Ecco: respiro appena Марія Каллас

Суперечки

Фільм став другою високобюджетною картиною Голлівуду (після фільму «Оркестр продовжує грати»), в котрому реалістично зображені геї та лесбійки. Картина спочатку містила сцени близькості між героями Генкса та Бандераса, в тому числі одну в ліжку. В деяких DVD- виданнях фільму вона включена.[2] Сім'я Джефрі Боуерса подала позов до суду на творців фільму, котрі без відповідного дозволу використали історію життя Джефрі як основу сюжету. Члени сім'ї стверджували, що 54 сцени фільму настільки нагадують події з життя Боуерса, що немає жодних сумнівів, що саме його історія стала відома кінематографістам з інтерв'ю членів сім'ї[3] і лягла в основу сюжету. Незабаром позов був відкликаний у результаті угоди, подробиці якої невідомі. Творці фільму зізналися, що, дійсно, фільм частково заснований на подіях життя Боуерса.[4]

Критика

Фільм був добре сприйнятий критиками і отримав 74 проценти «свіжого» рейтингу на сайті «Rotten Tomatoes», а також 87 процентів рейтингу користувачів.[5] Картина зайняла 20-те місце в списку 100 найнадихаючих американських фільмів за 100 років, а Ендрю Бекет знаходиться на 49 місці списку 100 найкращих героїв і лиходіїв за версією Американського інституту кіномистецтва.

Нагороди

Фільм «Філадельфія» завоював дві премії «Оскар»:

Посилання

Примітки
  1. Soundtracks for Philadelphia
  2. Philadelphia. Dir. Jonathan Demme. Perf. Tom Hanks, Denzel Washington. TriStar Pictures, 1993.
  3. Pristin, Terry (11 березня 1996). Philadelphia Screenplay Suit to Reach Court. New York Times. Процитовано 25 лютого 2008.
  4. Philadelphia Makers Settle Suit. New York Times. 20 березня 1996. Процитовано 25 лютого 2008.
  5. Philadelphia
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.