Фіялка польова

Фіялка польова[1], фіалка польова[2] (Viola arvensis) — вид рослин з родини фіалкові (Violaceae), поширений у Європі, пн.-зх. Африці, Ірані й західній частині помірних областях Азії. Етимологія: лат. arvum — «поле», ensis — прикметниковий суфікс, який вказує на країну або місце походження або місце проживання[3].

Фіялка польова
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Фіалкові (Violaceae)
Рід: Фіялка (Viola)
Вид:
Фіялка польова (V. arvensis)
Біноміальна назва
Viola arvensis

Опис

Однорічна або дворічна трава 10–40 см заввишки[2]. Стебла прямі, розгалужені, голі. Листки чергуються, коротко-черешкові. Листова пластина яйцювато-ланцетна, з закругленими зубчиками. Прилистки листяні, глибоко лопатчаті[4].

Віночок зигоморфний (має лише одну площину симетрії), від кремового білого до жовтуватого білого (іноді світло-пурпурного) забарвлення, шириною 5–15 мм; пелюстків 5, макс. довжина рівна чашолисткам; чашолистків 5; тичинок 5[4].

Поширення

Поширений майже у всій Європі, пн.-зх. Африці, Ірані й західній частині помірних областях Азії; рослина інтродукована в інших частинах світу, зокрема, Північній та Південній Америках, Ґренландії, ПАР[5]. Населяє поля, сади, купи землі, пустирі, луки, скелясті виходи[4].

В Україні зростає на полях і городах — на всій території[2].

Використання

Рослину використовують у народній медицині й потенційно може бути використана в медицині.

Галерея
  • стебло
  • листя
  • квітка
  • ілюстрація

Див. також

Посилання

Джерела
  1. Viola arvensis // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 103. (рос.)(укр.)
  3. Dictionary of Botanical Epithets. Процитовано 02.11.2018. (англ.)
  4. NatureGate. Процитовано 02.11.2018. (англ.)
  5. Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 02.11.2018. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.