Цара-де-Сус
Цара-де-Сус (також Верхня або Північна Молдова, рум. Ţara de Sus; в букв. перекладі: «верхня країна»; від нар.-лат. terra «земля / країна» і subtus «верхній») — одна з трьох культурно-географічних частин Молдовського князівства. Займало його північну частину. Адміністративно-територіальний поділ
| Історія Румунії | |
|---|---|
 | |
| Доісторичний час | |
| Культура Кукутені-Трипілля | |
| Культура Хаманджія | |
| Бронзова доба у Румунії | |
| Дакія | |
| гети | |
| Римська Дакія | |
| виведення Римських військ з дакії | |
| Середньовіччя | |
| Етногенез Румунів | |
| Переселення готів | |
| Печенізький каганат | |
| Перше Болгарське царство | |
| Золота Орда | |
| Королівство Угорщина | |
| Князівство Волощина Утворення Молдови | |
| Новий час у Румунії | |
| Князівство Трансільванія (1570 – 1711) | |
| Князівство Трансільванія (1711—1867) | |
| Фанаріоти | |
| Дунайські князівства | |
| Органічний регламент | |
| Молдавська_революція_1848 | |
| Волоська революція (1848) | |
| Війна за незалежність Румунії | |
| Королівство Румунія | |
| Румунська кампанія (1916—1917) | |
| Унія Трансильванії і Румунії | |
| Унія Бессарабії і Румунії | |
| Велика Румунія | |
| Бесарабсько-буковинський похід 1940 | |
| Румунія в Другій світовій війні | |
| Соціалістична Республіка Румунія | |
| Радянська окупація Румунії | |
| Студентський рух 1956 | |
| Румунська революція (1989) | |
| Сучасність | |
| Питання воз"єднання | |
| Румунія | |
Портал «Румунія» |
У свою чергу Верхня Молдова поділялася на 7 повітів (у слов. джерелах вони називалися держава; в молдовських — цинут) [1]:
- Хотинська земля (центр Хотин )
- Дорохойська земля (центр - Дорохой )
- Хирлевська земля (центр в Хирлеу ).
- Чернівецька земля (центр в Чернівцях )
- Сучавська земля з центром у місті Сучава (раніше це місто було столицею Молдовського князівства).
- Нямцька земля (центр в місті Нямц )
- Бакеуська земля (центр в місті Бакеу )
- Довгопільський вільний окіл(центр в Довгопіллі Кимпулунг-Молдовенеск)
В цілому у Верхній Молдавії переважало слов'янське населення (русини-українці), яке заселяло ці землі ще до утворення Молдовського князівства, та становило понад 60% його жителів, хоча в цілому по князівству його частка становила близько 30%. Молдавани переважали в менш густонаселених Нямцькому, Хирлевському і Бакеуському повітах. Число русинів-українців постійно зростало за рахунок православних біженців з більш північних земель, які захопила Польща . Сюди ж, втім, прибували і романоязичні волохи з Угорщини.
Примітки
Джерела
- Статі В.Історія Молдови. - Кишинів: Tipografia Central?, 2002. - С. - 480 с. - ISBN 9975-9504-1-8
- Жуковський А. Історія Буковини (частина перша) (1991)
- Istoria României în date. — Bucureşti, 1971.
- Gheorghe I. Brătianu Sfatul domnesc şi Adunarea Stărilor în Principatele Române. — Bucureşti, 1995.
- Vlad Georgescu, Istoria ideilor politice româneşti (1369-1878). — Munich, 1987.