Центральний музей Утрехта

Центра́льний музе́й У́трехта (нід. Centraal Museum) — освітньо-культурний заклад, що включає центральний музей та картинну галерею у його складі, архієпископський музей, Музей утрехтського археологічного товариства.

Центральний музей
52°04′59″ пн. ш. 5°07′32″ сх. д.
Тип музей[1]
Країна  Нідерланди[1]
Розташування Утрехт, Нідерланди
Адреса 3512XA Nicolaaskerkhof 10, 3512 XC
Засновано 1838
Режим роботи вт.-нд., 11:00 — 17:00
Вартість €11 (дорослий)/€5 (діти 13-17 років) / безкоштовно (діти до 12 років)
Директор Едвін Якобс (з 2009)
Сайт centraalmuseum.nl
Центральний музей Утрехта (Нідерланди)
Джерела:
    • hedendaagsesieraden.nld[2]
    •  Центральний музей Утрехта у Вікісховищі

    Тихий Утрехт

    Утрехт посідає окреме місце серед міст Північних Нідерландів. Колись це було поселення племен батавів. Землі були захоплені римськими легіонерами, де останні створили 47 фортець Альбіобола. В поселення рано прийшло християнство, з 8 століття нашої ери тут була резиденція єпископа.

    Утрехт був тихим, але буремні політичні події долітали і сюди. В історії відома Утрехтська унія 1579 року. Укладення Утрехтської унії заклало основу самостійного державного існування Республіки Сполучених провінцій (до Утрехтської унії приєдналися також багато міст Фландрії і Брабанта, але в 1580-х рр.. 16 ст. вони були захоплені іспанськими загарбниками і підкорені іспанській імперії).

    Коли в Північних Нідерландах панівні позиції посіли протестантські секти, Утрехт залишився в лоні католицизму. Ця обставина обумовила як тісні релігійні, так і культурні контакти з Італією, так і з папським Римом. В історії мистецтва залишились відомими як утрехтські маньєристи, так і утрехтські караваджисти. Короткий термін у 1807–1810 роках — тут була резиденція короля Голландії Луї Бонапарта (а місто столицею), у 1810–1813 роках — він центр французького департаменту Зейдерзе.

    З 1636 року запрацював Утрехтський університет, найбільший на кінець 20 ст. в країні. Частково ці історичні події відбилися і на характері колекцій Центрального музея Утрехта, що був заснований 1838 року.

    Приміщення Центрального музею
    Йоос Корнеліс Дрохслот. «Панорама міста Утрехт», до 1665 р.

    Первісно музей не мав власного приміщення і невелика колекція живопису була розташована на верхньому поверху Утрехтської ратуші. Збірка мала обмежену тематику і стосувалась тільки місцевих художників. 1921 року декілька музейних збірок міста були поєднані у один музейний заклад, що і отримав прозаїчну назву — Центральний музей. Експонати розмістили у цегляних спорудах колишнього монастиря св. Миколая (Nicolaaskerkhof за голландською.)

    Тому в музейній збірці опинились археологічні знахідки, архітектурні моделі старовинних споруд Утрехта, живопис утрехтських митців за декілька століть, старовині меблі і експонати єпископського музея.

    Утрехтські послідовники італійця Караваджо

    Особливу групу в мистецтві Голландії 17 століття посіли так звані утрехтські караваджисти. На відміну він головної купи художників протестантської Голландії, мешканці Утрехта залишились в лоні католицької церкви і довгі роки підтримували зв'язки з осередком католицизму і витончених мистецтв — Римом. Тут залюбки працювали представники нідерландського маньєризму попередньої доби, тобто 16 століття. Зв'язок з Римом і новітною течією в мистецтві — караваджизмом — успадкували саме утрехтці. Деякі з них десятиліттями жили і працювали в Римі — Герріт ван Гонтгорст, Дірк ван Бабюрен, багато обдарований Гендрік Тербрюгген. До того ж Тербрюгген зустрічався в Римі з самим Караваджо і бачив його твори та вивчав їх.

    Розквіт творчості утрехтських караваджистів припав на перші 35 років 17 століття. За цей час Тербрюгген та Бабюрен померли, а Хонтхорст все більше відходив від настанов Караваджо. Але утрехтські караваджисти мали суттєвий вплив на художників-голландців з інших мистецьких центрів, серед них — Герріт Доу і сам Рембрандт, який ніколи не був в Італії. Багато спільного з утрехтськими караваджистами знайдено і в творах уславленого французького майстра з Лотарингії на ім'я Жорж де ла Тур.

    Картинна галерея

    Графіка і музейкій збірці
    • Абрахам Блумарт. «Поклоніння волхвів», 1624 р.
    • Ян Бот. «Італійський пейзаж між Анконою та Синегалією», 1645 р.
    • Герман Сафтлевен. «Руїна у вигляді чоловічої голови у профіль», бл. 1650 р.
    • Тео ван Дуйсбург. Дизайн етикетки для сира, Червень 1919 р.
    • Тео ван Дуйсбург. «Чоловічий портрет (?)», бл.1915 р.

    Живопис 16 ст.в збірці
    Монограміст N.D. «Портрет невідомого священика», 1572 р.


    • Абрахам Блумарт. «Йосип Прекрасний і каяття його братів», бл. 1595 р.
    • Анонім першої половини 16 ст. «Добрий самаритянин»
    • Невідомий послідовник Ієроніма Босха. «Випробування Св. Антонія», до 1530 р.
    • Анонім зламу 15-16 ст. «Якоб ван Дріберген», дарувальник власної бібліотеки утрехтській академії, 1502 р.

    Портретий живопис в збірці


    • Анонім зламу 14-15 ст. «Родина лицарів Монфор перед Богородицею», бл. 1400 р., Центральний музей Утрехта
    • Деніел ван ден Кеборн. «Андріс ван дер Мюлен», 1583 р.
    • Паулюс Морелсе. «Абрахам Блумарт», 1609 р.
    • Андріс ван Боковен. «Автопортрет Андріса ван Боковена з власною родиною», 1629 р.
    • Ян ван Скорель. «П'ять членів утрехтського Братства пілігрімів до Єрусалима», бл. 1541 р.
    • Йоахім Втевал. «Автопортрет», 1601 р.
    • Герріт ван Гонтгорст«Маргатита Марія де Рудер з матьр'ю перед портретом батька », 1652 р.
    • Луї Буальї. Портрет Жана Антуана д'Аверхюльта, 1792 р.
    • Йоган Генріх Нейман. «Родина Метелеркамп», бл. 1852 р.

    Пейзажі в музейній збірці
    Корнеліс ван Пуленбург. «Кимон і Іфігенія», Центральний музей Утрехта.
    • Корнеліс ван Пуленбург. «Пейзаж зі сценою втечі Святої Родини в Єгипет», 1625 р.
    • Віллем де Хеск (Willem de Heusch), «Італійський пейзаж з кам'яним мостом», 1650 р.
    • Ісак Уватер. «Ратуша міста Утрехт перед мостом», 1779 р.
    • Віллем де Хеск (Willem de Heusch), «Італійський пейзаж з кам'яним мостом», 1650 р.
    • Ян Хендрік Верейн. «Утрехтський собор», 1829 р.
    • Якоб Маріс. «П'ять вітряків», 1878 р.

    Натюрморти в Центральному музеї
    • Рулант Саверей. «Весняні квіти з шипшиною і двома ящірками», 1603 р.
    • Йоханнес Босхарт. «Букет з фріттіляріями», 1626 р.
    • Рулант Саверей. «Весняні квіти з птахами і жабками», 1624 р.

    Живопис біблійного спрямування в збірці
    • Ян ван Скорель. «Оплакування з донатором і фортецею на скелі», бл. 1535 р.
    • Антуан ван Блокландт. «Преображення Господнє», до 1580 р.
    • Абрахам Блумарт. «Поклоніння волхвів немовляті Христу», 1624 р.

    Джерела

    Посилання

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Центральний музей Утрехта

    Див. також
    1. https://museumnetwork.sothebys.com/en/museums/centraal-museum
    2. https://hedendaagsesieraden.nl/2016/12/16/centraal-museum/
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.