Центральний район (Дніпро)
Центральний район — найменший з восьми районів міста Дніпра. Розташований на правому березі річки Дніпра. Площа Центрального району становить 10,403 км². Заснований у 1932 році.
| Центральний район | ||||
|---|---|---|---|---|
| Основні дані | ||||
| Країна: |
 Україна | |||
| Місто: | Дніпро | |||
| Утворений: | 1932 рік | |||
| Населення: | 67 200 осіб | |||
| Площа: | 10,403 км² | |||
| Густота населення: | 6460 осіб/км² | |||
| Поштові індекси: | 49000 | |||
| Географічні координати: | 48°28′ пн. ш. 35°01′ сх. д. | |||
 Мапа району | ||||
| Районна влада | ||||
| Адреса адміністрації: | 49038, м. Дніпро, вул. Князя Ярослава Мудрого, 42 | |||
| Мапа | ||||
| ||||
|
| ||||
 Центральний район у Вікісховищі | ||||
Займає західну частину центра Дніпра, зокрема місцевості колишньої катеринославської Фабрики, та прилеглі до проспектів Пушкіна й Олександра Поля.
У районі розташовані: Дніпропетровська обласна рада, Дніпропетровська обласна державна адміністрація, Дніпровська міська рада, Дніпровський річковий порт, Дніпровський річковий вокзал, залізничний вокзал Дніпро-Головний, станція метро «Вокзальна», Дніпровський автовокзал, Дніпровський академічний театр драми і комедії, Дніпровський театр опери та балету, головний базар — Озерка, центральний парк Лазаря Глоби, стадіон Дніпро-Арена.
Історія
У травні 1932 року був створений Центральний Нагірний район. 1934 року, після загибелі С. М. Кірова, його перейменовано в Кіровський. У 1936 році з району виділено Жовтневий район, що займав території східного пагорбу міста. Згодом від Кіровського району виділили ще Бабушкінський район, на честь революціонера Бабушкіна, що кілька років працював у Катеринославі
26 листопада 2015 року розпорядженням в.о. міського голови у рамках декомунізації перейменований на Центральний[1].
Вулиці
Проспекти: Пилипа Орлика, Олександра Поля, Пушкіна, Дмитра Яворницького.
Площі: Старомостова площа, Вокзальна площа.
Вулиці: Володимира Антоновича, Курчатова, Князя Ярослава Мудрого, Княгині Ольги, Пастера, Сергія Подолинського, Миколи Руденка, Юрія Савченка, Січеславська набережна, Леоніда Стромцова, Андрія Фабра, Шмідта.